Гостинно прихистили. Міністр економіки уряду Тимошенко Богдан Данилишин став першим політичним емігрантом такого рангу в сучасній українській історії. Та навіть досі гостинна до втікачів Чехія змушена була витримати певну паузу, перш ніж надати віп-переслідуваному з України політичний притулок. Сумніви тамтешніх судових органів щодо вини Данилишина посилили утиски на батьківщині колишніх керманичів з команди Тимошенко. Та насправді вартувало, щоб своє слово сказали Сполучені Штати та Євросоюз. Про тяжку долю емігрантську - в "Українському тижні" у статті “Перший пішов”.
Дух, що тіло рве до бою. Конкуренція між організаторами акцій протесту загострюється. Професійні революціонери знову готуються заробляти на політичних і бізнес-бунтах. 2011-й обіцяє протестуючим чималу кількість замовлень. Відтак поява нових гравців на цьому доволі незвичному ринку не змусила на себе довго чекати. Більше про сучасних "вічних революціонерів" - на шпальтах тижневика "Власть денег" у матеріалі “Профессия “революционер".
Вони шанують Бандеру, хочуть до Європи й НАТО, а не в Росію, воліють дивитися в кінотеатрах фільми з українським дубляжем і категорично проти російської як державної, хоча й розмовляють російською. Хочемо ми того чи ні, але така наша реальність: українці - "язиката" нація. При чому в багатьох на язиці переважає саме російська. Та даремно вигадливий північний сусід потирає руки і зараховує до своїх “адептів” усіх українців, які використовують у побуті "великий та могучий". Хто вони - російськомовні українські “буржуазні” націоналісти? Новий феномен, від якого росіян к идає у холодний піт, вивчала "Україна молода". Читайте у роботі “ Націоналісти через букву “ы”.