Ціни, тарифи та інфляція - саме ці проблеми найбільше згадувалися у засобах масової інформації в цьому році. Рейтинг склало видання ″Коментарі″. У ньому журналісти порівняли згадуваність у мас-медіа, як проблем, так і політиків. Останні, як з’ясувалося, помітно втратили свою популярність. Приміром, Віктор Янукович опустився з першої сходинки на другу. А Тимошенко з Азаровим, хоч і втримались на третьому і четвертому місцях відповідно, але зі значно меншими індексами, ніж півроку тому. Детальніше у статті ″Янукович перестав бути першим″.
Одне з побічних явищ техногенних катастроф - дезінформація населення про їх наслідки. Аварія на японській атомній станції ″Фукусіма-1″ підтвердила, що навіть в індустріально розвинених країнах можлива плутанина серед структур, які відповідають за інформування населення. У перші дні після аварії японський уряд балансував між повідомленнями про те, що ситуація непередбачувана і про те, що влада тримає все під контролем. Як діє в Україні система оповіщення про надзвичайні ситуації, з’ясовували журналісти тижневика "Власть денег" у статті ″Сказать нельзя скрыть″.
Нинішня влада намагається зробити реформи частиною свого іміджу. Слово ″реформи″ фігурує у назві кожного політичного об’єднання, ініційованого владою, на рекламних щитах, у численних документах, надісланих МВФ та іншим міжнародним структурам, що можуть виділяти кошти для порятунку нашої економіки. Однак, хоч скільки повторюй слово ″халва″, у роті не стає солодше. Рік з моменту приходу до влади ″нових″ реформаторів минув, однак, окрім самих розмов про реформи, жодних позитивних результатів суспільство так і не бачить. Деталі - у журналі ″Тиждень″ у статті ″Імітація замість реформ″.