Олег боронив Україну ще з 2014 року. Тоді він зрозумів, що його доля бути захисником і приєднався до підрозділу "Азов", повідомляє 24 Канал.
Дивіться також "Людина живе, доки живе пам'ять про неї": спогади друзів у роковини загибелі Павла "Історика"
Що відомо про життя Героя
Олег Садик народився у 1994 році в селі Леляки. Закінчив Семенівську школу, а після 9 класу навчався та жив у Києві, де ним опікувалася старша сестра Інна. Усе його свідоме життя пов'язане із військовою справою.
У Студениківській громаді розповіли, що з початку військових дій на Сході у 2014-му Олег пройшов через саме пекло, був у всіх найгарячіших точках, не зрадив присязі і собі самому.
Разом із побратимами пройшов увесь мужній і сповнений звитяги шлях справжнього воїна. Міцний, як кремінь, достойний і відданий, хоробрий і відчайдушний, немилосердний до ворогів. За міць і сміливість отримав псевдо "Молот",
– йдеться у повідомленні.
Зазначили, що разом із полком "Азов" з перших днів повномасштабного вторгнення Олег Садик захищав Маріуполь, де проживав із дружиною та 5-річним сином. Після повернення з полону у вересні 2022 року знову став у стрій поруч із побратимами.
Похорон Олега Садика / Фото Валентини Поліщук для 24 Каналу
На жаль, під час бою з окупантами на Запоріжжі Герой загинув. 18 червня з ним попрощались у Києві.
Побратими прощаються з Олегом Садиком: дивіться відео