Був світлою дитиною: Росія вбила у Херсоні 16-річного Сашка у день його народження
- 17 квітня російським обстрілом загинув 16-річний Олександр Капітан у Херсоні під час поїздки з батьком у свій день народження.
- Батько отримав контузію, а за життя Олександра боролися два дні, але він помер 19 квітня; сім'я втратила матір восени 2024 року через серцевий напад.
Росія вбила КАБом 16-річного Олександра Капітана у день його народження. 17 квітня він разом із татом поїхав до Херсона зі свого рідного села Музиківка.
Батько дев'ятикласника Олександра вирішив відвезти його до міста, аби купити йому смаколики та порадувати у день народження. Про це повідомляє 24 Канал із посиланням на OBOZ.UA.
Дивіться також Підлітка, який рятував сум'ян під час ракетного удару, нагородили відзнакою міськради
За життя Олександра боролися 2 дні
Сім'я жила скромно. Батько займається будівельними роботами – міг паркан поставити або щось відремонтувати, а син намагався також заробити гроші і ходив косити траву сусідам.
Чоловік також займається ремонтом автомобілів, тому дорогою до Херсона вони із сином зупинилися на СТО.
У той момент росіяни обстріляли місто. Один із КАБів із касетним зарядом впав поряд – шрапнель та уламки розлетілися навколо та завдали поранення підлітку.
Батько отримав контузію. Попри це, він одразу повіз сина у лікарні – "швидка" до місця атаки доїхати не змогла.
За життя дитини боролися 2 доби, але, на жаль, 19 квітня Сашко помер.
Тато залишився сам із сім'ї: серце мами не витримало обстрілів восени
Він був єдиною дитиною у сім'ї. Восени 2024 року, не витримавши постійних обстрілів, померла мама хлопчика – у неї стався серцевий напад. Тепер із сім'ї залишився сам батько.
Сашко був дуже веселим, товариським хлопцем. Він мав багато друзів. Він завжди допомагав батькові по господарству,
– розповіла мама його друга.
Вчителька Олександра Ірина Князь, насилу підбираючи слова, поділилася, що це була світла дитина, яка вміла з усіма подружитися та порозумітися.
Він був такою світлою дитиною. Зустрічаєш його на вулиці – він завжди вітається та обов'язково усміхається. В останні роки ми навчалися дистанційно, тому мені важко сказати, чим він захоплювався. Футбол, як і у всіх хлопчиків. Ще любив комп'ютерні ігри. І взагалі він з усіма товаришував, умів порозумітися,
– розповіла вчителька.
Вона додала, що Сашко мріяв поїхати до старшої сестри по матері в Іспанію, але ця мрія так і не здійснилася.
Його тато дуже важко переживає смерть своєї дитини. У селі кажуть, що "тяжко дивитися, як жінки плачуть, а як ридає чоловік від горя – це просто нестерпно гірко".