Онтаріо, Рим, Росія: де Голодомор вважають геноцидом

Державний рівень

Окрім Україна, яка ухвалила відповідний закон лише в 2006 році, Голодомор як геноцид визнали та засудили в 23 країнах світу: Австралія, Андорра, Аргентина, Бразилія, Грузія, Еквадор, Естонія, Іспанія, Італія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Словаччина, США, Угорщина, Чехія, Чилі, а також Ватикан як окрема країна.

Відзначимо, що вперше Голодомор геноцидом назвала створена завдяки зусиллям української діаспори комісія Конгресу США на чолі з Джеймсом Мейсом у 1986 р.

Вже за рік слово "Голодомор" вперше вжили в українській пресі – зробив це Олекса Мусієнко.

Першою країною, яка на державному рівні заговорила про Голодомор стала Естонія.

Осуджуючи комуністичну політику геноциду в Україні естонський народ солідарний з українським народом і пам'ятає разом з ним важкі жертви геноциду 1932 та 1933 років,
– йшлося в рішенні естонського парламенту від 20 жовтня 1993 року.

За 10 років подібну резолюцію ухвалив Сенат Автралії, а в 2008 році Палата Представників парламенту Австралії ухвалила заяву, засуджуючу Голодомор 1932-33 рр. в Україні як геноцид українського народу.

Відтак ця країна стала першою у світі, де обидві палати Парламенту визнали цей факт.

Першою ж західною країною, яка заговорила про Голодомор стала Канада. Тут у 2003 році Сенат ухвалив відповідну Резолюцію, а в 2008-му Палата громад парламенту Канади прийняла закон, внесений членом Парламенту від Консервативної партії Джеймсом Безаном, який встановлює четверту суботу листопада Днем пам’яті Українського Голоду/геноциду (Голодомору) та визнає Український голод 1932-1933 років актом геноциду.

25-ю країною, яка визнає Голодомор, міг стати Ізраїль. У листопаді 2016 року це питання розглядав Кнесет.

Регіональний і муніципальний рівень

На регіональному та муніципальному рівнях Голодомор геноцидом визнали законодавчі органи 26-ох адміністративно-територіальних одиниць семи держав світу: Австралії, Аргентини, Бразилії, Великобританії, Іспанії, Італії, Канади та Португалії.

Зауважимо, що про цю трагедію українського народу засудили, зокрема, в таких регіонах: Країна Басків (Іспанія), Штат Парана (Бразилія), Каталонія (Іспанія), Провінція Місьйонес (Аргентина), Провінція Чако (Аргентина), Балеарські острови (Іспанія), Штат Вікторія (Австралія), Провінція Саксачеван(Канада), Провінція Альберта (Канада), Провінція Онтаріо (Канада).

Крім того, Голодомор визнали такі міста, як Буенос-Айрес, Рим, Сицилія, Ріо-де-Жанейро, Единбург.

Міждержавний рівень

Вшановували жертв Голодомору в Європарламенті, ООН (спільна заява делегацій Азербайджану, Бангладеш, Білорусі, Беніну, Боснії і Герцеговини, Гватемали, Грузії, Єгипту, Казахстану, Канади, Катару, Монголії, Науру, ОАЕ, Пакистану, Молдови, РФ, Саудівській Аравії, Сирії, США, Судану, Таджикистану, Тимора-Лешті, України, Ямайки, яку підтримали 65 держав), ЮНЕСКО, ОБСЄ.

Також Голодомор засудили римські Папи – Іван Павло II та Бенедикта XVI.

Росія

У Росії відсутнє поняття "Голодомор". Натомість тут вживають "голод 1930-х".

Російська позиція стосовно проблеми "Голодомору" залишається без змін - мільйони громадян багатьох різних національностей стали жертвами справді трагічних подій 1932-1933 років і, відповідно, було б несправедливо говорити про знищення лише етнічно українських громадян. Голод в СРСР в 1930-их роках був наслідком "класової" політки, колективізації сільського господарства та "розкуркулення" селянства, які проводилися в той період,
– такою булла позиція РФпід час одного із засідань ОБСЄ.

Крім того, в 2008 році питання Голодомору розглядала Держдума. У підсумку російські депутати Голодомор геноцидом українського народу не визнали, однак засудили режим СРСР і вшанували жертв.

В результаті голоду, викликаного насильницькою колективізацією, постраждали багато регіонів СРСР (Поволжя, Центрально-чорноземна область, Північний Кавказ, Урал, Крим, частина Західного Сибіру), Казахстану, України, Білорусі. Від голоду і хвороб, пов'язаних з недоїданням, у 1932-33 роках там загинуло близько 7 мільйонів людей. Ця трагедія не має і не може мати міжнародно встановлених ознак геноциду і не повинна бути предметом сучасних політичних спекуляцій. Депутати Державної Думи, віддаючи данину пам'яті жертвам голоду 30-х років на території СРСР, рішуче засуджують режим, який знехтував життям людей заради досягнення економічних і політичних цілей, і заявляють про неприйнятність відродження в державах, що раніше входили до складу СРСР, тоталітарних режимів, що нехтують правами і життям своїх громадян,
– йшлося тоді в рішенні Парламенту.

Читайте також: Голод 33 року. Моторошний фільм про трагедію українського народу "19.33"