Про труднощі з евакуацією з Непалу
Щербачов: в нашій країні кадровий землетрус вже 24 роки, так що маємо те, що маємо. У нас призначення на високі посади відбуваються за квотами та за вмінням прогинатись перед керівництвом. Не треба лаяти Шкіряка, а краще зрозуміти, хто його сподвиг на такий подвиг. Те що 7,5 млн витрачено на те, щоб наші 40 співвітчизників прибудуть цим літаком – це занадто. Там залишається ще понад 170 людей. Мої знайомі, які перебувають у Непалі, не поспішають звідти їхати. Вони мають квиток на пізніший рейс і зараз гуляють у безпечних районах, милуються краєвидами Гімалаїв.
Палій: якщо реальної рятувальної допомоги ми не можемо здійснити, то треба було вислати грощі на квтики тим людям, які там залишаються.
Про день землетрусу
Щербачов: в день землетрусу ми були там, в нас була ейфорія – ми щойно підкорили вершину, спустились, пили чай і почався землетрус. Ми полетіли до краю даху, але всі встигли за щось вхопитись і втриматись. Після поштовхів я швидко зібрався, взяв квитки і між поштовхами ми виносили речі, потім на трасі знайшли водія, він вивіз в аеропорт, там вже було близько 50 тися людей. Нам з перепонами, але вдалось сісти на літак. Було 3 дні шоку, але потім почали літати літаки.
Прогноз, чи буде вдалою евакуація
Палій: я сподівюсь, що евакуація не буде провальною, бо вже всі мають найближчим часом бути в Україні. Але головне, що всі туристи всіх країн мають знати – в подібних ситуаціях треба розраховувати тільки на себе. Від посольств, навіть дуже багатих країн, люди отримують мінімум допомоги.