Ці призовники - майбутнє внутрішніх військ України. Майже у всіх за плечима - виші та коледжі. Більшість служити до війська йдуть за власним бажанням.
Однак, перспектива військової муштри на найближчі дев’ять місяців тішить не всіх. Батьки, сестри, кохані стоять осторонь. З гордістю поглядають на призовників. Настанови майбутнім солдатам озвучені, сумки з харчами спаковані - батькам залишилося тільки чекати. Щоправда не листів поштою - це нині не модно, а дзвінків з мобільних. Вони, до речі, дозволяються.
"От вони всі стоять з мобільними телефонами. В Збройні Сили вони приходять, в інші військові формування - там уже визначається розпорядком дня командиром військової частини. Тобто, командир військової частини визначить терміни і час, коли можна солдату взяти телефон, подзвонити додому", - каже полковник, військовий комісар київського міського військового комісаріату Володимир Кидонь.
Офіціоз закінчено. Без п’яти хвилин солдати йдуть на законний перекур. Жартують, спілкуються, власними вміннями хизуються. Офіцери розповідають: з призовниками цьогоріч пощастило - дуже мало тих, хто "косив" від служби. Та й зі здоров’ям в більшості все гаразд. Лише з Києва восени до лав Збройних Сил вступить 750 новобранців.