За словами експосадовця, вручення підозри стало для нього несподіванкою. Також він сказав, що звинувачення щодо нього полягає лише в одному – в злочинній недбалості на посаді.

Читайте також Справа на два мільйони гривень: колишнього заступника глави МОЗ викрили на оборудках

Ковтонюк прокоментував вручення підозри

Я справді підписав ці документи у кінці 2018 року. Вони були належним чином завірені, а закупка була проведена згідно із законом. Я не займався цією темою у міністерстві, а документ підписав тому, що профільного заступника не було на місці,
– пояснив Павло Ковтонюк.

За його словами, закупівлю важливо було завершити до кінця місяця, а в його команді не було заведено прикриватися тим, що це не його тема чи уникати відповідальності. За його словами, відповідальність була велика.

Ексзаступник глави Міністерства охорони здоров'я пояснив, що:

  • якби не провели закупівлю, то в 2019 році не змогли б проводити реформу в сфері трансплантації кісткового мозку від неродинних донорів. А таких операцій щороку потребують тільки 70 – 100 дітей з тяжкими хворобами (станом на початок повномасштабної війни);
  • у 2019 році планували, що Україна зможе інтегруватися до великої міжнародної бази донорів для дітей та дорослих. Саме для цього і потрібен був доступ до реєстру, потрібна була закупівля, саме тому він підписав ці документи.

"Думаю, саме не підписати їх було би злочином. Якби я повернувся в той день, я би підписав їх знову", – сказав Павло Ковтонюк.

Він також пригадав, що це тільки підозра, розслідування триває, а суду ще не було. Також ексзаступник МОЗ пообіцяв, що буде захищати свою репутацію.

Підозра Павлу Ковтонюку: коротко

  • 28 вересня Офіс генпрокурора повідомив, що підозру вручили ексзаступнику МОЗ через понад 1,8 мільйона гривень збитків під час закупівлі програмного забезпечення.
  • За даними слідства, експосадовець уклав договір з організацією щодо закупівлі медичного програмного забезпечення реєстру живих донорів гемопоетичних стовбурових клітин.
  • Прокуратура повідомила, що далі посадовець прийняв програмне забезпечення згідно з актом прийому-передачі та провів розрахунки з продавцем. Проте програмне забезпечення фактично не поставили. Саме тому, за даними прокурорів, державному бюджету завдано збитків на понад 1,8 мільйона гривень.