Переговори з Росією, ціна війни та участь Білорусі: інтерв'ю з Михайлом Подоляком

Про переговори між Україною та Росією, ядерні погрози Путіна, "брудну бомбу" та участь Білорусі у війні, а також про допомогу від партнерів та ціну війни розповів радник голови Офісу Президента Михайло Подоляк в ексклюзивному інтерв'ю 24 каналу.

До теми Путін знайшов "винних" у війні в Україні: головне з промови на "Валдаї"

Візити політиків, які закликають до переговорів

Напередодні, одразу на наступний день після візиту до Владіміра Путіна, в Україну приїхав президент Гвінеї-Бісау. Він привіз важливу, на його думку, вісточку щодо готовності Путіна до переговорів з Володимиром Зеленським.

По-перше, дійсно "вражає" рівень посередників, через яких Путін щось пропонує. Вже очевидно, що Росія – дуже "популярна та впливова" країна. По-друге, про що ми маємо домовлятися, коли кожен день чуємо сирени, бачимо іранські дрони та крилаті ракети? Адже він одночасно вбиває людей та каже: "Давайте поговоримо", це ж нонсенс.

По-третє, в чому має полягати компроміс з Росією, яка заходить на наші території, поводить себе зухвало, вбиває та масово нищить нашу інфраструктуру і відверто говорить, що знищить всіх українців, тому що вони "не мають існувати, бо їх придумав якийсь Ленін і вони заважають жити в "русском мірє".

Але ключовим є те, що Росія – це країна, яка загалом не може жити в мирі ані внутрішньо, ані зовнішньо. Вона може тільки продавати експансію та знищення людей, атакувати сусідів. Інакше вони вмруть як держава, нація тощо.

Ми з вами це вже проходили, і я постійно пояснюю це нашим французьким партнерам. Перший президент Франції, який спробував домовитися з Росією – пан Саркозі, у 2008 році приїхав і сказав віддати Росії частину території, бо після цього Росія буде жити з усіма у "великому та щасливому мирі".

Проте після цього Росія атакує Україну та забирає частину територій. Тоді приїжджає інший французький президент Олланд і говорить віддати ці території, мовляв, навіщо вам той Крим. Віддали. І що ми з вами отримали? Повномасштабне вторгнення.

Цікаво Сталін на кілька поколінь завербував французьку еліту, – Піонтковський про останню заяву Макрона

А зараз президент Франції та інші "видатні перемовники" закликають сісти за стіл переговорів і віддати 20% наших територій. І після цього "гарантовано" Росія вже точно нікуди не піде. А ми такі дурні не бачимо, що відбувалося вчора і кажемо: "Так, ми точно віримо, що Росія буде чітко виконувати домовленості та буде взірцем світового миру".

Але ми розуміємо, що це нонсенс. Президент Зеленський постійно говорить таким посередникам, що Україна виконує важливу роботу – звільняє Європу та світ від хаосу й шантажу. Безумовно, ми відвойовуємо свою територію, але ще одне завдання – це повернути у світ дію міжнародного гуманітарного прав, бо жодна країна не може прийти кудись і щось захопити.

Якщо ви не можете бути з нами на одній стороні та стояти плечем до плеча, то просто дайте патрони й відійдіть.

Навіть подати патрони важко, якщо в тебе немає внутрішньої сміливості й ти не готовий віддати щось для тебе важливе, щоб інші люди не страждали. Але ми бачимо як міняється суспільна думка в Європі. Ще вчора вони говорили: "Ми не розуміємо, можливо ви теж у чомусь не праві".

Але сьогодні я бачу абсолютно об'єктивну зміну настроїв, тобто в Європі домінує те, що треба Україні. Домінує розуміння, що в такому вигляді Росія – це завжди загроза. Не тільки безпековим контурам, а загроза тим цінностям, у межах яких ми хочемо жити.

В Європі вже починають розуміти, хоча там трохи не вистачає сміливості. Але Україна своїм прикладом точно додасть у європейську сучасну цивілізацію цієї сміливості.

Ми змінюємо світосприйняття європейських лідерів. Ще кілька днів тому 30 лівих демократів написали листа Байдену, щоб він натиснув на Зеленського щодо переговорів. А через день забрали листа й сказали, що на нього не треба звертати увагу. А під час візиту президента Штайнмаєра всі чекали на його черговий план щодо нової здачі українських територій. Однак коли він побачив все на власні очі, то сказав, що все не так, як думають в Німеччині.

Я дуже вдячний пану Штайнмаєру, тому що це покаяння – він практично визнав провину, хоча прямо і не сказав. Треба мати внутрішню мужність, щоб визнати свої помилки. На відміну від колишньої канцлерки Німеччини Ангели Меркель, яка досі вважає, що була абсолютно права у 2008 році, коли були закладені "підмурки" нинішньої війни.

Штайнмаєр приїхав і це емоційно сприймається по-іншому. Це те, про що я завжди говорю: одне – це сидіти на Монмарті та їсти круасан і казати: "Ну так, війна, ми бачимо трагедію", а інше – коли ти приїжджаєш у Чернігівську область і сидиш годину-дві у бомбосховищі разом із людьми.

І знаєте, що побачив пан Штайнмаєр? Він побачив, що люди наші не бояться і готові терпіти. Це вкрай важливо – це гуманітарна складова, яку ми ще недооцінили у повному обсязі. Він побачив, що ми не просто воюємо і готові йти до кінця – він побачив простих громадян, в очах яких не було страху. Це суттєво змінює сприйняття того, що таке Україна.

А повертаються вони тому, що хочуть бути вдома, адже хочуть бути дотичними до того, що робить Україна. Це фантастично і на мою думку – зворотного шляху вже не буде.

Ціна війни в Україні

Коли ти сьогодні купуєш круасан за кордоном за 1 євро, а завтра він коштує 1,5 євро і думаєш: “Чому я повинен через це страждати та платити більше”. А коли ти приїжджаєш до України і бачиш, як люди втратили дах на головою, що в них немає ні дому, ні рідних, то в цей момент думаєш, що плата за круасан – не така вже й велика ціна.

Я б висловився ще більш емоційно – коли ти дивишся на батька, який втратив єдиного сина, але який теж йде воювати.

А щодо цін на круасани – то вранці вже з’явилася інформація, що в Європі забагато газу. Вони вже накопичили його стільки, що мають тепер профіцит. А ви ж пам’ятаєте, скільки було розмов про те, що все пропало і Європа замерзне.

Але ви ж розумієте, що пів євро вищої ціни на круасан – це взагалі не питання війни в Україні. Це питання "економічного розуму" країн Європи, які чомусь хотіли дивним чином порушити всю логіку економічних відносин, побудувавши сировинну монополію.

Вони хотіли віддати 80% свого ринку збуту, щоб мати постійно дешевий газ, але це ж неможливо. Якщо не розуміти цього, то ці пів євро за круасан і є плата за розум, з економічної точки зору.

Україна ж хоче пояснити будь-якій країні, що якщо у світі є певний набір цінностей – конкуренція, демократія, і за це потрібно проливати кров. Ми пояснюємо партнерам, що поки вони думають, що Росію варто боятись, ми не хочемо боятись чи слухати їх. З ними нема про що говорити. Але ми готові платити ціну і вона набагато вища, ніж пів євро за круасан.

Я ще раз повернуся до ключової тези – я помічаю фундаментальні зміни у світогляді багатьох людей в країнах Європи. Вони абсолютно точно розуміють, що Росія – це зло. І вони розуміють, що у такому вигляді, ми ніколи не отримаємо стабільність без хаосу і без втручання у вибори.

Абсолютно неочікувана заява пролунала в Італії. Нова прем’єрка Джорджія Мелоні сказала, що миру можна досягти, підтримуючи Україну. І слід зазначити, що Італія вперше за 50 років не імпортувала російський газ впродовж тижня.

Так відбувається завжди, коли ти просто тримаєш позицію, як це робить Україна. Об’єктивно – нам найважче. Ми воюємо, втрачаємо життя, нам руйнують інфраструктуру, нам сьогодні б’ють по об’єктах енергетики.

Росія вже перестала маскувати будь-які дії – вони відверто говорять про геноцид. Але ми не говоримо, що заради вищої температури у квартирі – підемо на поступки Росії. Бо ми розуміємо, що завтра це продовжиться. Бо це Путін.

Повернусь до переговорного процесу, бо це не просто про мир і війну. Це ж практична річ. Дивіться, що Росія хоче? Росія хоче навіть через Гвінею-Бісау отримати одну річ – оперативну паузу для того, щоб цих всіх мобілізованих людей відтренувати хоча б місяці зо два, щоб пересидіти ось цей кліматичний період, коли йдуть дощі, коли похолодало, коли не можуть воювати, накопичити певну кількість іранських дронів та крилатих ракет. Це ж практично очевидна річ. Росія не зупиниться.

Дивіться повне інтерв'ю з Михайлом Подоляком: відео 24 каналу

Місія України у війні проти Росії

Ви ж бачили, вчора глава Кремля виступав з дивними заявами, які не змінюються в нього протягом 8 місяців. Він сказав, що він тут воює з НАТО, що України як держави немає, і що нас треба знищити, нацисти бігають і так далі.

Ви розумієте, що він щиро вважає, що має знищити Київ, наприклад, чи Львів, який є символічним для нього з точки зору ненависті. Ми ж не повернемось на це, правильно? Тобто і прагматичного сенсу в переговорному процесі немає, і немає екзистенційного сенсу в цьому, і філософського сенсу.

Ба більше, я скажу, що є ще й історична місія України, я про це постійно говорю – ми маємо повернути Росію на те місце, яке вона має займати, зокрема в європейському вимірі – а це країна третього чи навіть четвертого плану. Це невеличка сировинна держава – велика по території, невеличка по розуму і невеличка по тих сервісах, які може дати сучасному світу.

Україна набагато більш важлива для сьогоднішньої цивілізації, ніж Росія. Чому? Тому що Україна повертає ключові цінності в нинішню цивілізацію, вона говорить, що заради цього треба працювати. Ви ж розумієте, чому в Європі навіть такі масштабні війни почалися. Тому що цивілізація стала занадто слабкою.

Днями Шойгу телефонував до інших країн та намагався всім розказати про те, що у нас тут є якась "брудна бомба". Хоча українці відразу підняли на сміх, тому що не може в нас нічого бути брудного, а якби було, то ми б вже "помили і вичистили". А нічого брудного, окрім росіян і їхньої техніки, у нас на українських територіях в принципі бути не може.

Абсолютно точно. Усе, що брудне – це тільки російське, бо Росія слова "чистота" взагалі не знає. У них немає, ви ж бачите, пральних машин, вони їм не потрібні просто. Вони зараз думають, що це підставка під телевізор, не більше того.

Але між тим, щодо Шойгу та "брудної бомби". Це виключно банальна інформаційна кампанія. Росія шукає можливості трошки підвищити градус ескалації як такої, ескалації саме інформаційної, підвищити тиск на інші спільноти, бо на Україну, зрозуміло, що це не впливає.

Це нонсенс, тому що логічно, коли армія ефективно деблокує свою територію, а ми кожен день забираємо пів кілометра, кілометр, два кілометри своєї території, незалежно від того, що Росія говорила про якісь юрисдикції, що це її територія.

Ми ж зразу казали, що нас це не обходить, бо на окупованих територіях є єдиний юридичний формат – там діють тільки укази Президента України. Там не може діяти ніщо, де стоїть підпис людини на прізвище Путін. І ми собі спокійно туди йдемо.

Тобто з військової точки зору, ми позитивно просуваємось вперед, і наші партнери теж це бачать. Тому з Росією немає про що говорити за переговорним столом. Розумієте, коли такі люди приходять і серйозно кажуть: "У вас там є "брудна бомба", ти кажеш: "Друзі, а логіка якась у вас там трошки є? Нема? Тоді про що ми розмовляємо?”

Переговори з Росією

Тобто Росія лякає нас ядерною зброєю, що вона підірве її на нашій території, а ми такі: "А ми "брудну бомбу" підірвемо на нашій території, як вам такий варіант?".

Тут треба мати трошки більше IQ, ніж 80, щоб зрозуміти, що це нонсенс. І коли вони це роблять, це виглядає як дивна примітивна інформаційна кампанія тиску на міжнародні спільноти, тому втрачається сенс будь-якої розмови з Росією взагалі.

І я постійно кажу ключову думку – Росія може почути інші слова і відійти від своїх примітивних ультиматумів тільки в одному випадку – коли ви надаєте їм ляпасів "по мордасам". Давайте так і зробимо. ЗСУ мають ефективно відпрацювати, а росіяни мають програти Донецьк, Луганськ, Херсон.

А от перед тим, як заходити у Крим, ми дійсно сядемо (за стіл переговорів – 24 канал), бо ми можемо і дипломатично забрати Крим. Наприклад, ми скажемо: "У вас є 48 годин, щоб залишити територію українського півострова Крим". Ось це можуть бути переговори. І тільки коли Росія "отримає" по зубах, після цього вона буде вести переговори.

От я хочу, щоб і наші партнери це розуміли. Чому? Тому що є причинно-наслідкові зв'язки. Не можна просто так прийти і сказати: "Давайте сідати за стіл переговорів". Це не працює, особливо з країнами, які залишились у 16 чи 17 сторіччі.

Тому якщо Росія вважає, що сила – це єдиний аргумент, то давайте і ми це партнерам пояснимо. Сьогодні переговори йдуть, але їх ведуть ЗСУ.

А після цього перейдемо в переговорну площину дипломатичну і там буде три аспекти:

• Перше – Росія має забути слово "Україна" і не дивитись в нашу сторону, ми якось це зафіксуємо.
• Друге – Росія має виплатити всі компенсації за все, що вона зробила в Україні. Ми ж не можемо дозволити собі сказати: "А ні, ви тут все нам зруйнували, якось ми самі все це будемо відновлювати". Ми відновимо, але Росія має заплатити за все.
• Третє – ми такий список дамо величезний, де будуть записані прізвища воєнних злочинців і колаборантів. Ось ці всі істоти типу Сальдо, Балицького і так далі, вони мають пройти через судові процедури. Це нормальна переговорна позиція. І нам не треба посередників. У нас є фантастичний посередник під назвою ЗСУ.

Про зміну позиції Ізраїлю

Давайте трохи про Ізраїль. Президент нібито сказав, що наші розвідники почали співпрацювати, і нам передали ще й ізраїльські системи для перехоплення іранських дронів. То я так розумію, що і Ізраїль таки здався на нашу користь після порівнянь "Шахіда" і "Герані"?

Всі потихенько здадуться, тому що дивіться, є принципова різниця між тим, що відбувається і що стратегічно вигідно чи невигідно. Стратегічно вкрай невигідно бути на боці Росії. Адже ця країна в нинішньому вигляді існувати більше не буде.

Коли вони кажуть, що "ми тут думаємо", так це ж і є ключовий елемент російської дипломатії -- вони постійно брехали й казали, що у них є думки щодо цього, але доказів ніколи не давали, і це працювало, бо Росію боялися. І вона у всіх міжнародних інституціях, включно з ООН, так працювала.

Ви бачите, до чого вони прийшли – вони навіть в Омську готують бомбосховища. Вони вже буквально до Нового року перейдуть на військове становище у всій країні. У них Москва сидітиме у бомбосховищах.

Зрозуміло, що коли люди 20 років "на понтах" ходили й казали, що вони всіх швидко й одразу покарають, то зараз на Росію дивляться як на країну, яка виглядає абсолютно не сучасною, де нічого немає – ні доріг, ні зброї, ні інтелекту, ні ВПК. Який сенс мати з такою країною стратегічні відносини?

Але повернемося до Ізраїлю. Ізраїль зайняв, на мій погляд, ще не до кінця, але вже абсолютно чітку позицію – президент Ізраїлю Іцхак Герцоґ офіційно підтвердив, що це іранські дрони. Все, крапка. Тобто Іран бере активну участь у геноциді українських громадян. Це ключове. Чому? Тому що Іран під санкціями.

Це країна "заборонена" з точки зору того, що вона робить. І таким чином ми вважаємо, що треба не просто зафіксувати факт передачі Росії дронів, а треба знищити в Сирії й в самому Ірані виробництво дронів. Там є 4 заводи, й міжнародна спільнота має прийняти рішення для того, щоб ці заводи знищити. Це важливо.

Друга складова – Ізраїль справді йде на те, що передає нам інформацію. Чому він це робить? Ми пояснюємо Ізраїлю, що якщо Росія програє у цій війні, а це очевидно, то вона піде з інших ринків, в тому числі з Близького Сходу, де фінансує всі "Хезболли", які атакують постійно Ізраїль.

Читайте також Спростувати не вдасться: глава Ізраїлю показав докази, що Росія атакує Україну іранськими БпЛА

Тобто ми кажемо нашим партнерам з Ізраїлю, що як тільки Росія звідти піде, у вас буде певний проміжок часу, щоб кінцево розв'язати питання і Ірану, і Хезболли, і всіх інших груп, які вас атакують. Це ж стратегічно.

Якщо ми дамо можливість світу на років 10 – 15 (поки в Росії триватимуть революційні процеси після поразки), щоб внести корективи у свою поведінку, щоб "зачистити" російську підтримку світових терористичних мереж. Це ключове.

На сьогодні багато хто з партнерів починають глибше аналізувати можливі позитивні наслідки правильної фіналізації війни.

Водночас у російських телеграм-каналах несеться зрада – кажуть про те, що нібито завод "Байрактар" в Україні будуватися не буде, тому що затримали керівника заводу "Мотор Січ".

Все, про що Україна домовляється, все буде у повному обсязі, тому що це стратегічно вигідно, в тому числі Туреччині. І немає сенсу обговорювати якісь зв'язки з арештом пана Богуслаєва.

На жаль, у нас не тільки пан Богуслаєв після 8 місяців війни так і не зрозумів, що таке патріотизм і що таке Україна. Це треба бути дуже гнилою особою, щоб себе вести як Богуслаєв. Але, між тим, про нього вже все сказали, все зрозуміло: людині 84 роки й він вирішив зайти в історію, як така мерзенна істота. Це його вибір.

Але немає ніякого прямого зв'язку між тим, що відбувається на "Мотор Січі" та тим, що ми хочемо будувати заводи з виробництва дронів. І у нас фантастичний партнер – Халук (Халук Байрактар – 24 Канал), з яким ми домовляємося. Він абсолютно щиро любить Україн та передає дрони. Бачили, скільки нам передали тих же "Байрактарів" безплатно?

До речі, є фантастичні концептуальні розробки – передове виробництво... Я думаю, що ми все отримаємо, і ми взагалі після війни матимемо іншу структуру військового виробництва у своїй країні.

Участь Білорусі у війні

Ну а поки Росія намагається шукати, де зброї роздобути, тік-ток війська Білорусі записали звернення до наших ЗСУ, назвавши їх, чомусь, "пафосними". Коли я почула оту ідею про те, що ми – братні народи й колись "дійшли до Берліна".

Я трошки інакше дивлюсь на це. По-перше, ми не братські народи, давайте закінчимо цю класичну радянську історію. Ми – українці, вони – білоруси. Будь-хто є, і вони мають право на свій шлях, як Україна має право.

Для чого нам бути братським народом? Є бажання торгувати, якщо Білорусь була б нормальною країною – торгуємо, якщо ні – не торгуємо. Є у нас, на жаль, спільний кордон, і білоруси віддали свій простір, щоб атакували Україну.

Не ми ж атакували Білорусь, не ми надаємо свій повітряний простір, щоб іранські дрони залітали й вбивали білорусів. А білоруси дають. Вони прилітають з території Білорусі на Україну. Вони вбивають наших громадян. Тому це все пафосні ролики, і ми з ними розберемося після війни, коли Росія програє.

Третє – на жаль, Білорусь так і не зробила всі висновки, що не треба брати участь у війні. Але, між тим, що сьогодні відбувається? Щоб було зрозуміло – наша розвідка дуже активно працює на цьому напрямку, ми все відстежуємо, що відбувається у політичному та військовому сенсах у Білорусі.

Вони справді віддають важку техніку, ствольну артилерію і бронетехніку – все Росії. Вона її сюди відправляє і тут воює. Це свідчення того, що вони сухопутно заходити в Україну не мають чим.

Що Росія передає в Білорусь з точки зору техніки? Це системи ППО і літаки, щоб атакувати українську територію. Тому ми маємо розуміти, що Білорусь не є другом України чи, тим більше, братським народом.

Ми маємо розуміти, що ми ведемо свою війну, а білоруси ведуть свою війну, це треба зафіксувати юридично. І ми це зробимо, але між тим – поки що я не бачу великих ризиків з точки зору Білорусі, крім того, що вони дають свій повітряний простір.

Цілі Росії та мобілізація

Тим часом Путін швидко набирає частково мобілових, а тепер ще з'явилася інформація, нібито вербують колишніх афганських командосів. Це чергове залякування чи дійсно щось таке роблять?

Це одночасно і те, і інше. Вони ще в березні – квітні говорили, що завезуть військових з Сирії чи якихось інших країн. Вони дійсно постійно шукають якісь можливості, хочуть взяти когось на контракт, забрали з колонії зеків і шукають по всьому світу, кого ще можна забрати, кого не шкода.

І зрозуміло, що ці люди підписують контракт в одну сторону. Взагалі Україна сьогодні – це, якщо говорити іронічно, утилізатор всього російського. Тому дійсно Росія намагається "законтрактувати" певну кількість людей, але їй це не зовсім вдається, бо у світі немає смертників, які хочуть за щось загинути.

Розповім ще одну дивну історію про мобілізацію – Росія примусово мобілізовує людей, а ті поки не хочуть цьому якось противитися. Тобто росіяни не хочуть відвойовувати своє право не йти в іншу країну і вбивати там людей. І це дивно. адже люди йдуть добровільно у військкомати, при цьому розуміючи, що вони їдуть в одну сторону. Це дивний психічний масовий розлад Росії.

Ми завжди говоримо про те, що цілі Росії у цій війні не змінюються, але спочатку вони говорили про "демілітаризацію та денацифікацію", а тепер вже – про "десатанізацію". Навіть не знаю, хто цим займеться, може кадирівці? Але щось вони часто помирають на нашій землі, і думаю Кадирову це не сподобається.

Думаю, що на Кавказі будуть певні питання, зокрема і до Кадирова. Але я вважаю, що нам на це не треба зважати. Крім того, що кадирівці скоюють військові злочини, вони нічим не відрізняються від інших, хіба пафосу більше.

А щодо "десатанізації", то знаєте ці малоосвічені та малокультурні варвари завжди шукають глобальну тезу, в рамках якої вони з кимось воюють. І коли такі обірванці приходять у розвинену та цивілізовану країну, яка виглядає зовсім інакше, їм щоб виправдати свою нікчемність, треба вигадати якусь пафосну ціль. От вони і вигадали, що будуть боротися з якимись сектами в Україні.

До теми Кволий та із синцями на руці: Путін знову почав кашляти під час своєї промови на "Валдаї"

Але тут треба розуміти, що українці набагато розумніші, тому ми і не є братським народом. Ми набагато культурніші, освічені та інтелігентні, ніж росіяни. Це об'єктивна реальність.

Ми бачимо, як веде війну Україна, навіть в тяжких умовах, як говорять наші люди – в нас немає ненависті, лише до ворога, але це не абстрактна ненависть. А в росіян вона є, і вони це "продають" у своїй пропаганді.

На мій погляд, ця "десатанізація" має відношення саме до Росії, вона має пройти через це все – демілітаризацію, децентралізацію, деімперіалізацію і десатанізацію. І в них не може бути такої РПЦ, бо це не церква, це просто "олігархи на свічках".

Я завжди кажу, що вони інші, ніж ми, ніж Європа. Повернуся на років 15 тому – я не розумію бажання Європи тоді втягнути в себе цю "чужорідну кров", навіщо це зробили? Росія не є ціннісно-європейською країною, вона застрягла в іншому вимірі.

І якщо треба було купувати в них нафту, то давайте купувати, але через посередників, такі собі "санітарні кімнати", де можна вести переговори з Росією, щоб нічим від них не заразитися. Адже вони мають "вірус", і це не коронавірус, а більш небезпечний вірус, коли думаєш, що можна когось купити, вбивати чи диктувати умови силою, гвалтувати жінок тощо.

Бажано, щоб цього не було в світі. Тому на сьогодні це наша місія – "десатанізації" Росії, будемо їх десатанізовувати, якщо вони цього хочуть.

Про ядерні навчання та погрози Путіна

Ще хотіла б поговорити про ядерні навчання, які пройшли в Росії. Я так розумію, що це була показуха, що якби що, то Путін такий наказ таки віддасть, і ланцюжок до того, хто має запустити цю ядерну, не зламається, і це зроблять. Це такий посил був?

На це можна не звертати увагу, я думаю, що там будуть захищати Камчатку, все йде в тому напрямку. Але якщо серйозно до ядерної небезпеки, то так, Росії є ядерний потенціал. На жаль, питання ядерного потенціалу Росії – це не питання України це питання глобального світу і глобального "ядерного клубу".

І наскільки я розумію, про це публічно говорив навіть Блінкін, що Росії на різних рівнях, зокрема і Путіну, пояснили що ніхто не скасовував доктрину ядерного стримування чи правила обходження з ядерною зброєю, а також те – що Росія отримає симетричну відповідь, якщо почне хоча б підготовку до використання ядерної зброї.

Ви сьогодні згадували, до речі, Індію, є відповідна позиція Індії, Китаю та інших ядерних держав, крім дивних слів Макрона, що ми ядерну зброю використовувати не будемо, навіть якщо буде порушено протокол про нерозповсюдження ядерної зброї. Це дивна заява, і деколи краще промовчати, ніж робити подібні заяви, тому що це трошки дестабілізує ситуацію.

Але між тим, я думаю, що Росія абсолютно чітко розуміє, що буде відбуватися у випадку, якщо вона захоче зламати систему глобальної ядерної безпеки. Тому що, підкреслюю, це вже питання війни проти України, бо ми не є ядерною державою.

Якщо ви хотіли захопити, ну ви знайшли до нас своїми іржавими танками, правильно? Ви ж зайшли, по всій території розповзлися. Сьогодні вас звідси виганяють. Чому? Тому що це наша земля, не ваша. Але це не означає, що країна, яка програє конвенційну війну, має право використовувати ядерний арсенал.

Тепер щодо навчань. Навчання виглядають дивно, тому що вони практично ще раз засвідчили про те, що тренували "Ярс" – ракету нову міжконтинентальну балістичну. Але наскільки ми розуміємо, все це пішло не за планом, як і все йде в Росії не за планом. Тобто з'ясувалось, що хтось десь щось не допрацював.

"На територію Росії ми не підемо"

Я думаю, що перше – Росію попередили зрозумілою для неї мовою. Друге – вони не мають сьогодні готової зброї, яка б гарантовано могла забезпечити ядерну безпеку для Росії. І третє – Україна все одно, незалежно ні від чого, буде йти в рамках конвенційної війни звільняти свою територію. На територію Росії ми не будемо заходити і нам це непотрібно.

Поясню чому – як тільки ми звільнимо Луганськ і Донецьк, і як тільки ми почнемо розмову про те, що бажано отримати за 48 годин Крим назад, після цього у них почнуться потужні незворотні революційні процеси в Росії. Їм доведеться займатись обороною міст від самих себе. Нам там робити нічого, це проблема Росії.

Проблема України дуже просто сьогодні сформульована президентом Зеленським і звучить так – виходимо на міжнародно визнані кордони України 1991 року. І дивіться, друга складова, про яку президент Зеленський постійно говорить – виправляємо помилки, які були зроблені, на жаль, у 2014 році, коли ми без бою віддали Крим.

Адже після цього Росія вважала, що Україна дуже слабка, що Україну можна буде нагнути, і що Україну можна роздерибанити. Як з'ясувалось, Україна набагато сильніша, міцніша духом, волею, ніж Росія.

Яка ситуація на фронтах

Тоді пане Михайле, ще про кордони і фронти. Ми бачимо, що ми трошки десь пішли в Бахмуті, просуваємося потихеньку. Проте відчуття таке, що вони когось перекинули на Херсонський напрямок, чи виключно цими мобілізованими його закривають. Ну і сильно прилітає по Запоріжжю. Я так розумію, що вони ідею вийти на межі Запорізької області таки не відкидають.

Давайте тут я коротко, тому що я не дуже люблю оперативні речі коментувати, тільки Генеральний штаб чи Верховний головнокомандувач мають право це робити в повному обсязі. А я дуже коротко накидаю вам, щоб було зрозуміло.

• По-перше, на Бахмутському напрямку – це ключовий напрямок, там найбільш потужні бої, не відбувається перекидання військових частин Росії в напрямку Півдня. Навпаки, вони туди додають певну кількість мобілізованих, і, знову ж таки, це ПВК, зеки і таке інше – найбільш неадекватні істоти, яких вони змогли зібрати.
• Щодо Запоріжжя – ні, там сухопутного просування з боку немає, але там є Дніпро і Запоріжжя, які вони обстрілюють, тому що це – наші промислові центри. Знаєте, це така маленька гидота, яка хоче, навіть якщо програє війну, все ж таки встигнути накоїти багато біди. Знищити територію, наші промислові можливості, щоб нам було складно потім підіймати свою економіку, реанімувати її, відновлювати і таке інше.
• І щодо Півдня. Там дійсно була інформаційна істерика. Вони одночасно робили наступні дії – мінували шлюзи Каховського водосховища, тому що вони вважають, що якщо вони будуть вже програвати, то будуть затиснуті у Херсоні. Тому вони вважають, що можуть на певний час затопити лівобережну частину Херсонської області щоб затримати наш контрнаступ на Херсонщині в бік Арабатки, в бік Генічеська, в бік Чонгара, і поступово відступити до Криму.

Вони сьогодні провели певну евакуацію двох складових. З одного боку це – сім'ї. Вони ж коли заходили у Херсон, вважали, що це "кримський сценарій", і коли вони почали там створювати окупаційну адміністрацію, то ось ці сім'ї росіян захоплювали будинки, квартири українців.

Але сьогодні, коли зрозуміло, що Херсон вони не втримають, всі сім'ї знову ж таки евакуюються до Криму. Це перша складова евакуації, тобто окупаційні адміністрації і військові сім’ї евакуюють до Криму.

Важливо Росіяни не збираються покидати Херсон, – Зеленський

Але є певна низка людей, саме херсонців, яких евакуюють на лівобережну частину – щоб потім, коли вони будуть затоплювати, там була певна кількість загиблих цивільних громадян. Це ж Росія, вони ж все це готують.

І частково дійсно вони додали до Херсона декілька тисяч мобілізованих. Ось це все, що відбувається в Херсоні. Між тим, це абсолютно не впливає на оперативно-тактичні дії нашого Генерального штабу і нашого Південного напрямку.

Я так розумію, що вони готуються ще і до боїв у місті в Херсоні. Але я так розумію, що Росія і російські війська в тому абсолютно не сильні.

Вони готуються. Росія може готуватись до будь-чого, на жаль, це буде важко. Я маю на увазі для нас, тому що все ж таки певну кількість загиблих ми маємо кожен день. Ви розумієте, це ж війна. Не хотілося б цього всього, тому що одна людина українська – це особистість і вона вартує 20, 30, 50 чи навіть 100 ось цих ноунеймів, які приходять з Росії.

Але все ж таки вона може загинути, а це – додана вартість людства. Тобто кожен українець – це додана вартість, прогресія людства, а Росія – це регресія людства. Тому ми за рахунок своєї прогресії робимо корисну справу для людства – знищуємо цю регресивну цивілізацію під назвою російські Збройні сили.

Але між тим, вони готуються, дійсно, вони готові будуть до якихось стрілецьких боїв у місті, але це точно їм не допоможе. Ба більше, вони там встановлюють ствольну артилерію на лівому березі, вони будуть не тільки вести міські бої, вони спробують все ж таки знищити певну низку приміщень, цивільної інфраструктури і таке інше.

"Брудна бомба" та підрив Казовської ГЕС

Вони знищують усе, а потім ведуть, як називають, міські бої, бо вже випалена земля. Я ще читала таку думку щодо "брудної бомби" і підриву Каховської ГЕС. "Брудною бомбою" періодично називають ще Чорнобильську АЕС і вибух на Чорнобильській АЕС. Говорять, якщо Каховську ГЕС буде підірвано, то вона затопить Запорізьку АЕС, і це буде та сама "брудна бомба", яку має на увазі Росія.

Не так усе однозначно. Мається на увазі, що немає такої прямої залежності. Якщо буде спроба скинути певну низку води з Каховського водосховища, то безумовно будуть ризики, що не буде достатньо води для охолодження безпекових контурів ЗАЕС. Такі ризики є, і ми, до речі, МАГАТЕ про це постійно попереджуємо.

І взагалі ми постійно поперджуємо всіх, що ми не контролюємо дамбу фізично. Підірвати її HIMARS, ракетами чи авіаційними бомбами – неможливо. Єдине, що можна зробити з дамбою – це дати достатньо вибухівки, яка може бути в шлюзах, для того, щоб це підірвати і скинути воду. І це можуть зробити тільки росіяни.

Знову ж таки, на різних рівнях росіянам говорять про те, що ви можете та, що хочете говорити, але ми чітко розуміємо, якщо буде величезна екологічна проблема й буде спроба підриву шлюзів, то ми будемо розуміти, що це зробила Росія. І будуть певні потужні юридичні наслідки для Росії.

Між тим, я думаю, що вони починають трохи боятись усього цього. Росіяни продовжують погрози, але потрохи вже бояться, тому що розуміють, якщо вони програють і будуть відповідати в будь-якому випадку.

Той, хто буде давати відповідні накази по Каховському водосховищу, і після цього будуть ризики на ЗАЕС, ось це люди "зароблять" на пожиттєві терміни. Вони сьогодні це починають усвідомлювати. На перший, другий, третій місяць війни вони думали, що все тут захоплять, а чемпіонів не судять. Сьогодні вони розуміють, що точно не будуть переможцями, й тому судити їх будуть.

Про обережність запитаю, тому що напередодні в окупованому Шахтарську горіло 12 цистерн з паливом, які стояли на залізничних коліях, на залізничному полотні. Знаємо, як росіяни люблять використовувати наші залізничні колії і потужності для перевезення собі різного роду припасів. Наскільки ми логістику їм зараз порушили?

Ми її суттєво порушуємо, тому вони і програють у плані військової спроможності. Так, вони мають ще низку можливостей, але структура порушена суттєво. І буде допрацьовано в цьому напрямку. Чому? Ми вважаємо, що все, що відбувається на окупованій території, на території України, абсолютно законне.

Ми будемо знищувати все, що має дотичність до Росії на цих територіях – споруди, перевезення, цистерни, бази, склади, штаби, людей, які мають громадянство Росії. Ми будемо все це знищувати. Це є в рамках міжнародного права.

Тобто, ми виконуємо свою роботу юридично коректно. І я думаю, якщо наші партнери будуть інтенсивніше постачати ракети певної дальності, то ми цю роботу виконаємо набагато швидше.

Тоді Ви самі підвели до цього запитання. Глава Офісу Президента Андрій Єрмак днями анонсував гарні новини й додав туди смайлик зі Статуєю Свободи. Сказав почекати. Яких гарних новин нам чекати? Я так розумію від США.

Я тут не хочу перебігати дорогу шефу, пан Андрій Єрмак має сам про це заявити. Зараз ідуть інтенсивні перемовини в рамках пакетів військової допомоги. Я думаю, що він анонсував непоганий результат цих перемовин. І він його озвучить….

Михайло Подоляк до ведучої 24 каналу: Дуже добре, що ми періодично розмовляємо. Головне, люди розуміють, що відбувається і що нам тяжко. Однак люди розуміють, що держава є, держава буде працювати. Президент на місці. Пам’ятаєте 25 лютого, коли було сказано, що ми всі на місці й будемо працювати.

Так, нам сьогодні буде тяжко, тому що Росія змінила концепцію своєї війни. Вона боїться воювати проти України, але вона хоче знищити нам енергетичні контури нашої держави. Тому треба трохи триматись і з розумінням ставитись до того, що є певні в енергопостачанні тощо. Утім я думаю, що для України історично принципово виграти цю війну.