Переговори у Мінську: чого слід чекати Україні від нової угоди

Путін звинуватив Україну у відмові вести переговори з терористами

Першим до преси вийшов Володимир Путін. Почав з того, що звинуватив Україну у відмові вести переговори з терористами. Мовляв, саме це ускладнило та уповільнило переговорний процес.

"На жаль, київська влада досі відмовляються від прямих контактів з представниками "ДНР" і "ЛНР", — каже президент Росії Володимир Путін.

Поки кремлівський керманич закликав почути представників так званих "ДНР" та "ЛНР", ті намагалися зірвати і без того хиткі перемови та заробити якнайбільше козирів для Москви. Запеклі бої точилися по всій лінії фронту.

Терористи намагалися відтяти якнайбільше української території, імовірно аби розширити узгоджену в Мінську буферну зону.

Артилерія відводиться на відстань від мінської лінії незаконних збройних формувань і від фактичної лінії для ЗСУ на 25 км, тобто загальна буферна зона буде складати 50 км. Значно більше складають зони для систем залпового вогню — 70 км і 140 км для "Ураганів" та "Смерчів",
— сказав Президент України Петро Порошенко.

ОБСЄ та інші міжнародні організації спостерігатимуть за припиненням вогню

Контролювати припинення вогню та відведення артилерії вже традиційно доручили ОБСЄ. Спостерігачі будуть патрулювати новостворену буферну зону. Та її кордони не можуть показати на карті навіть в самій організації.

"З початку вересня, коли визначалася лінія вогню, ми фіксували координати, тож ми все ще вивчаємо документацію", — повідомив глава прес-офісу спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Майкл Боцюрків.

Угода передбачає амністію всіх "причетних" до подій на сході

А всіх, далі цитата, причетних до подій на сході, Україна має амністувати. Щоправда, пізніше міністр закордонних справ Павло Клімкін цю вимогу розтлумачив так:

Будь-які кроки щодо так званої амністії будуть здійснюватись виключно в рамках закону, яких розглядався тут у Верховній Раді. Більше того — така амністія ніяким чином не має бути дана тим, хто був задіяний і залучений до злочинів проти людяності,
— зазначив Клімкін.

Кремль вже відмовився відпускати Савченко

Ще один пункт угоди — обмін полоненими за принципом "всіх на всіх". В тому числі, за словами Порошенка, відпустити домовилися і Надію Савченко. Та в Кремлі це розтлумачили по-своєму. Про Савченко, кажуть, не йдеться.

Підозри, що Кремль не збирається виконувати договору, в багатьох виникли одразу. Навіть в Олександра Лукашенка.

Полегшення для Європи

Хоча європейські примирителі Ангела Меркель та Франсуа Олланд після підписання документа зітхнули з полегшенням.

"Надія для України, а також — полегшення для Європи. Це гарний приклад того, чого можуть досягти Франція та Німеччина, прагнучи миру", — сказав Президент Франції Франсуа Олланд.

Є спалах надії, у нас є план імплементації мінських угод та, звичайно ж тепер треба робити конкретні кроки, і ми все ще стикатимемося зі складнощами,
— додала канцлер Німеччини Ангела Меркель.

В декого надія перемішалася зі скепсисом.

"Найважливіше — це дії на полі бою, а не просто — слова на папері. Я вважаю, ми маємо дати чітко зрозуміти Володимиру Путіну, якщо його поведінка не зміниться, застосовані санкції міняти теж не будуть", — наголосив Прем’єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон.

Дехто розкритикував домовленості доволі різко

Даля Грибаускайте розкритикувала мінський документ.

"Головна частина цього договору — контроль над кордоном — не узгоджена. І проблема не є вирішена. Це означає, що кордон відкритий для будь-якого військового вторгнення, постачання будь-якої військової техніки. Ця угода слабка. Побачимо, як виконувати хоча б цю часткову угоду", — сказала президент Литви Даля Грібаускайте.

В Кремлі заперечують свою причетність до конфлікту на Донбасі

І вже в п’ятницю речник Путіна Дмитро Пєсков підтвердив побоювання. Мовляв, Росія не зобов’язана нічого дотримуватись, бо вона і стороною конфлікту не є.

"Росія – це країна, покликана сторонами конфлікту. Це країна, яка закликала сторони конфлікту підписати комплекс заходів з виконання мінських домовленостей. Але Росія не є стороною, яка виконує цей комплекс заходів. Це країна, яка виступає гарантом, яка виступає з закликом, але, безумовно, це не сторона, яка повинна вживати дії для цього. Ми просто не можемо цього робити фізично, тому що Росія не є учасником цього конфлікту", — каже Пєсков.

Федералізації не буде, але конституційну реформу проведуть

Чи не найсуперечливішим пунктом домовленостей став новий статус для окупованої частини Донбасу. Попри заяви українських можновладців, що про федералізацію не йдеться і Україна залишається унітарною державою, в рамках угоди від нашої країни вимагають конституційної реформи, на яку влада погодилась. Але — що саме змінять в основному законі, поки невідомо.