Перемовини з Росією: коли слід очікувати припинення бойових дій

Як повідомляють джерела 24 каналу у розвідці, не згоден підписувати капітуляцію Путін з багатьох причин. По-перше, він все ще сподівається хоча б захопити Маріуполь та забезпечити собі сухопутний коридор до Криму. По-друге, окупанти хочуть все ж таки віджати в України більшу частину Донеччини та Луганщини.

Дивіться також Терор та тотальне безглуздя: росіяни почали труїти жителів Криму

Паралельно з цим загарбники збираються просто нанести нашій країні економічний, соціальний, а також психологічний удар. Але з військової точки зору джекпотом для Кремля взагалі було б віджимання взагалі будь-якої території, оскільки фізично проконтролювати навіть сухопутний коридор до Криму терористи навряд зможуть.

Путін веде війну на виснаження Росії

• Отримавши цілком очікувану поразку через неспроможність оцінити ситуацію в Україні, кремлівський фюрер перейшов до плану "Б" – імпровізації.
• Після знищення майже чверті бронетехніки та величезної кількості особового складу ЗС РФ у Москві вирішили терміново перекидати до України свої розконсервовані резерви. При цьому загарбники не проводять концентрації військ, а одразу закидають все доступне для себе на фронт. При цьому резервів у них не надто й багато.
• За попередніми даними, армії Росії надали наказ захоплювати Маріуполь у будь-який доступний спосіб, оскільки саме через це місто спіткнулися загарбники. Саме цей населений пункт заважає Путіну досягти хоча б якогось успіху, який можна видати за перемогу.
• Крім того, встановлення реального контролю над Маріуполем, за задумами окупантів, може призвести до посилення всього угруповання, що розташоване на півдні. Оскільки сили Росії із захоплених територій Донеччини потечуть на захід.
• Маріуполь є чи не єдиним містом, яке росіяни дійсно зможуть проконтролювати у випадку захоплення. Однак захист Маріуполя є дуже потужним та може триматися дуже довго.
• З цієї точки зору Росія веде саме війну на власне виснаження. Оскільки кожен день бойових дій дуже дорого коштує, а наслідки від санкцій відчуваються дедалі все сильніше. У якійсь мірі це є сподіванням на диво.

Чого можна очікувати від перемовин найближчим часом

Генералітет Росії, хоча ще не оговтався від нищівної поразки на фронті, перебуває у стані сильного тиску з боку Шойгу та Путіна. Російське керівництво вимагає зробити хоч щось, аби посилити власні позиції на переговорах, оскільки окрім знищення цивільних крити їм нема чим. Ставки підняті на максимум, бо українська позиція полягає у тому, що загарбники мають вивести свій військовий непотріб зі всієї нашої території. Відповзати при цьому Путіну нема куди, адже визнати свою поразку та здати окуповані частини Донбасу разом з Кримом він не бажає.

Втім, треба звернути увагу на те, що початкові позиції Росії на перемовинах вже суттєво похитнулися. Окупанти вже "забули" про денацифікацію та демілітаризацію, подекуди дозволяють організацію зелених коридорів. Вся Україна зобов'язана цьому виключно успіхам ЗСУ на всіх фронтах, оскільки саме військові змушують окупантів міняти свої вимоги.

Саме через всі ці фактори станом на 15 березня очікувати вкрай швидких та реальних домовленостей з Росією про припинення вогню не слід.