Саме фізику з Полтавщини — Федорові Піроцькому — вперше спало на думку по дротах підвести електрику до рейок, на яких стояв трамвай, щоб звідти вона надходила до мотора.
22 серпня 1880 року, Петербург: для демонстрації винаходу Піроцький обрав найважчий двох'ярусний вагон кінної залізниці на 40 пасажирів. І він з легкістю рушив без допомоги тварин.
Швидкість становила 12 кілометрів на годину. Мешканці міста не вірили своїм очам, газети рясніли сенсаційними заголовками про чудо-транспорт. Здавалось, ніщо не могло стати на заваді технічному прогресу.
Але ж ні — власники кінних трамваїв вирішили будь-як завадити новоспеченому конкуренту. Надто багато грошей було вкладено у коней. Трамвай потішив петербуржців менше місяця.
Розчарований винахідник опублікував результати дослідів в Інженерному журналі й розіслав його фізикам з різних країн. Були серед них і німецькі брати фон Сіменс. Ознайомившись із кресленнями Піроцького, вони вирушили до українця, аби зустрітися з ним особисто.
А вже за рік, 1881 року, фірма Siemens відкрила першу у світі електричну трамвайну лінію за проектом винахідника. Наступні 5 років Західна Європа усі трамвайні лінії будувала за принципом Піроцького.
До української столиці черга дійшла аж за 11 років, і це при тому, що для Києва електричний трамвай іноді був єдиною альтернативою. Дніпрові схили настільки круті, що з ними не могли впоратися парові трамваї — не те що кінні. На сучасному Володимирівському узвозі навіть шестеро коней не могли підняти невеличкий вагон з пасажирами.
У червні 1892 року з Володимирського узвозу до вулиці Садовської рушив перший електричний трамвай. Згодом почався справжнісінький трамвайний бум: за 9 років такі машини з'явились у 15 містах імперії.
Читайте більше про гордість України тут.