Чистки тих, хто не хотів перевиховуватися, росіяни планували проводити з автоматами в руках. А виявляти націоналістично налаштованих громадян повинні були б колаборанти. Про це розповів ексзаступник голови СБУ, народний депутат генерал-лейтенант Андрій Кожем’якін.
Варте уваги Життя і смерть у Бучі, Ірпені й Гостомелі: як люди оговтуються після кривавої окупації
Допомагати повинна була ворожа агентура
Згадуючи перші дні повномасштабної війни, Андрій Кожем’якін розповів про роботу військової контррозвідки по виявленню ворожої агентури. Передусім найголовнішою проблемою були ті, хто наводив загарбників на цілі.
Інші ж зрадники України вказували окупантам на тих, кого треба було "чистити" одразу. Вони, наприклад, помічали квартири у центрі міста, щоб вказати, які захоплювати першими. Як зазначив Кожем’якін, завербували таких осіб ще до початку повномасштабної війни.
Щоправда, контррозвідникам вже не так складно було це робити (виявляти агентуру ворога – 24 Канал), тому що в нас агентурним апаратом – в хорошому сенсі слова – став весь український народ. Патріотично налаштований,
– підкреслив ексзаступник голови СБУ.
Народ швидко інформував відповідні структури, коли виявляв зрадників. Адже ті "ходили щось фотографували, кудись дзвонили або вночі ходили не в тому місці, де треба". За словами Андрія Кожем’якіна, завдяки такій співпраці лише силами його підрозділу вдалося затримали 15 диверсантів.
Варто зауважити, що з цих 15 осіб "ідейними" були лише двоє. Решта вирішили продати свою Батьківщину, а також приговорити інших людей на тортури та смерть – за гроші.
На Київ очікувала доля Бучі
Якби плани окупантів вдалися, на столицю України чекала б така ж доля, як Бучі, Ірпеня та подібних міст. Адже окупанти мали не лише списки та порядковість, кого за ким вони збиралися виселяти, а й плани, де створювати концтабори. Як розповів Андрій Кожем’якін, такі установи повинні були з'явитися у Броварах та Василькові.
І звичайно, вони мали списки людей на знищення. Я потім цю інформацію бачив в СБУ. Наприклад, по народних депутатах був список — близько 200 мали бути знищеними. … Я був в тих списках, я і моя сім'я мали бути знищені. Вивезені в означене місце,
– розповів Андрій Кожем’якін.
У розстрільний список загарбників потрапили депутати, які проголосували за визнання Росії державою-агресором у 2018 році, а це 268 народних депутатів. А також люди, які "не перевиховуються", тобто націоналістично налаштовані.
При цьому близько сотні нардепів навпаки повинні були пройти інфільтрацію та перевербування. Мовиться, наприклад, про депутатів від ОПЗЖ, які за планами окупантів мали б допомагати в знищенні своїх колег, а також стати "кладезем" кандидатур для очолювання тих чи інших державних структур.
"Вони (окупанти – 24 Канал) позначали, де мали робити фільтрацію або знищення. Те, що вони робили в Бучі й Ірпені, вони збиралися робити й в Києві. А вже коли вони не дійшли до Києва, то почали тренуватися та відпрацьовувати по Бучі, Ірпеню, Мощуну… Якби вони дійшли до Києва за три дні, вони б це робили тут – хапали б людей, руки за голову, як це ми бачили на відео, саджали б в машини, і вивозили на знищення. Тому що їхня "денацифікація" – це означало прибрати, розстріляти таких людей", – підсумував генерал-лейтенант.