Заміну "презумпції незгоди" на "презумпцію згоди"
Чернетка законопроекту про трансплантацію Міністерства охорони здоров’я викликала суперечки в суспільстві. Один пункт майбутнього закону перетворив усіх українців на потенційних донорів. У ньому йдеться про заміну норми про "презумпцію незгоди" на "презумпцію згоди".
“Велика частина висловлюється проти норми, особливо тієї, що якщо людина в явочному порядку не задекларувала себе, що вона відмовляється здавати свої органи, то вважається що він вже підтвердив свою участь”, – каже лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов.
Співавтор законопроекту Руслан Салютін каже, що людина зможе відмовитися від здачі органів, написавши заяву у поліклініці по місцю проживання, або ж відправити електронною поштою Держслужбі з трансплантації. Відомство створить єдиний реєстр відмовників. У випадку відсутності такої заяви – останнє слово за родичами.
“Якщо родичі на момент надходження цього потенційного донора заявлять про свою незгоду з вилученням органів, то ніхто цих органів забирати не буде. І ні в якому разі не говорять про те, що людину, яка не дала свою згоду незгоду, будуть автоматично розбирати на органи, цього там немає”, – каже директор центру трансплантації органів, тканин, клітин МОЗ Руслан Салютін.
Дехто сподівається, що законопроект врятує їм життя
Іванна та Олена сподіваються, що нашумілий законопроект врятує їм життя. Вони вже 6 років чекають на пересадку нирок. Весь цей час перебувають в лікарні на діалізі – штучній нирці.
Чекаємо, поки прийметься закон, рідні не можуть дати того: то не підходить, то здоров’я не дозволяє, нема більше виходу, - розповідає Іванна Шаргало, яка потребує пересадки нирки.
“Стоїмо за кордоном в Мінську на трупну трансплантацію, ну і тут в інституті Шалімова стою на трупну трансплантацію вже близько 5 років. Родичі не можуть бути донорами, не підходять”, – каже Олена Анносова, яка потребує пересадки нирки.
Отримати дозвіл родичів поверлого майже неможливо
Попри те, що в Україні і сьогодні дозволена пересадка органів від померлого – отримати дозвіл від його родичів практично неможливо, – кажуть хірурги.
“Ви уявляєте собі ситуацію, коли рідна людина лежить після якоїсь важкої травми несумісної з життям і найближчий родич має взяти на себе відповідальність і дозволити трансплантацію, тобто це поодинокі випадки і, скажімо, по нашому інституту переважно всі наші трансплантації – це від живого родинного донора, це від найближчих родичів”, – пояснює лікар Інституту хірургії та трансплантології ім. Шалімова Михайло Загрійчук.
За рік в Україні роблять всього 100 – 120 операцій по пересадці органів. В сусідніх країнах це поставлено на потік, - кажуть автори законопроекту. Втім, деякі фахівці говорять про ризики ініціатив МОЗу.
"Це може призвести до того, що люди, які забирають органи, можуть захопитися, вони можуть так сказати: швидко забрати, поки вони ще живі, щоб пересадити, ось тут я дивився на трансплантацію в США, в Чехословаччині, в Німеччині, іноді ось дуже швидко йдуть, а мені іноді здавалося, що можна було б ще зайнятися порятунком цієї людини, яка потрапила в травму”, – говорить директор Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. Амосова Геннадій Книшов.
“Без смерті мозку, я вважаю, що це злочини. Можливо, людина може бути ще жива, і в неї будуть забирати орган, це абсолютно неприпустимо”, - вважає голова комітету ВР з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтеєва.
Ймовірний розквіт чорного ринку органів
Голова комітету ВР з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтєєва переконана – впровадження такого закону призведе до розквіту чорного ринку органів. Протягом 2007 – 2012 років слідчими міліції розслідувалося 8 таких справ, з них 6 направлено до суду, у 5-ти із них судом винесено рішення – жодного виправдального.
Ми, починаючи з понеділка, будемо робити в кожній області відповідні круглі столи, – заявив заступник міністра охорони здоров’я Олександр Толстанов.
“Люди, які перебувають сьогодні на листі очікування – ці люди живуть в очікуванні власної смерті. Якщо ми не дамо їм законний шлях до порятунку, вони будуть шукати будь-якою ціною незаконний. Приклад Росії і Білорусії показує, що презумпція згоди не призвела до криміналізації цієї галузі, а навпаки прибрала всі кримінальні речі”, – директор Київської міської клінічної лікарні Борис Тодуров.
Презумпція згоди сьогодні діє в Австрії, Іспанії, Італії, Великій Британії, Росії та Білорусі. У США та Німеччині навпаки - чинна презумпція незгоди. Вартість таких операцій коливається від десятків до сотень тисяч доларів, в залежності від країни. В Україні перебування на штучній нирці однієї людини державі коштує майже 200 тисяч гривень, а операція по пересадці органу – 60–80 тисяч гривень.