Попри відсутність будь-яких документів, які б регламентували правовідносини з цим торговим об’єднанням, сам Митний союз вже почав лякати український бізнес торговими обмеженнями на території Росії, Білорусі та Казахстану.
Цілком ймовірно, що виробники українських сталевих і нержавіючих труб, а також скловолокна, столового начиння та машинобудівних кріплень можуть втратити ринки цих країн. На думку вітчизняних експертів, таке рішення комісії Митного союзу насправді є поки пересторогою Україні.
“Це поки що всього рішення комісії, це ще не є нормативним рішенням. Тому чи буде воно впровадження чи ні, ми ще побачимо. Причому я думаю швидше всього те що це все завчасно говориться та повідомляється - це проба аби зрозуміти як зреагує відповідна сторона”, - каже директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
Головний лобіст Митного союзу у Міністерстві економіки та торгівлі України Валерій Мунтіян бити на сполох також не поспішає. Проте, на думку чиновника, такий крок з боку Митного союзу є фактично ударом у спину.
Для України ця позиція дуже чутлива, чому? Тому що вона забезпечує велику частку надходжень - біля 1 мільярда доларів, якщо взяти всі види. По-друге - велика кількість працюючих тут - 70 тисяч. Цей ринок треба захищати, - каже урядовий уповноважений з питань співпраці з СНД Валерій Мунтіян.
Відтак, Кабмін готується до реваншу, адже потрібно вберегти і свій бізнес і його ринки збуту.
“Козирем у цій грі може стати членство України у Світовій організації торгівлі. Адже і від її голосу залежить чи отримають членство у цьому клубі Росія та інші учасники Митного союзу. Але чи наважитися використати цю можливість, чи знову піти на поступки сусідам у Києві ще не вирішили”, - каже журналіст Вікторія Лісецька.
Головний перемовник із СОТ у Женеві - Валерій П'ятницький заспокоює - Україна свій останній козир дарма не витратить.
“Я думаю, що наш голос повинен прозвучати і в Женеві. Країни ці вступають до СОТ, там є цілі розділи які стосуються застосування захисних заходів: чи то антидемпінгових, чи будь-яких інших. Треба подивитися наскільки це відповідає тим зобов’язанням, які беруть на себе країни в процесі вступу до СОТ”, - каже заступник міністра економіки та торгівлі України Валерій П'ятницький.
Проте, каже чиновник, у цій справі варто зважити усі "за" та "проти". Адже необережний голос у Женеві може поставити під загрозу взаємини з Москвою.
“Щоб це стало козирем, це повинно бути абсолютно аргументовано, просто заяви про те "що ми вам покажемо кузькіну мать в іншому місці", це нонсенс! Бо за великим рахунком, якщо у вас великий партнер і можна порівняти ті заходи, що будуть з тими, що були, і може бути така незначна дельта, що воно буде того не вартим”, - каже заступник міністра економіки та торгівлі України Валерій П'ятницький.
Експерти більш радикальні - закликають відмовитися від політичних реверансів у бік північного сусіда. Кажуть - справа обмежень - це справа бізнесу, а не великої політики.
“У нас є свої економічні інтереси, вони можуть бути великими, можуть бути малими, але тим не менше їх потрібно захищати. І якщо ми підемо по логіці - що все що пропонує Росія, треба приймати аби не зіпсувати якісь "високі стосунки" про які зараз багато говорять - то це одразу програшна позиція, бо тоді і вимоги будуть чимраз інші”, - каже директор Інституту економічних досліджень Ігор Бураковський.
І одна з таких вимог – обов’язкове приєднання України до Митного союзу. Усі інші формули співпраці вже давно не влаштовують Білокам'яну, кажуть у вітчизняному парламенті.
“Весь наш імпорт і вся валютна база – це заробіток сировинної труби і прокат, тому безрезультатно сьогодні грати в одні ворота, чи то Європи, чи то СНД, потрібно домовитися”, - каже народний депутат України Євген Царьков.
“Тут немає економічного підґрунтя. Ці всі заходи, які МС вживає не мають реального підґрунтя, наприклад, щодо демпінгу, бо його нема в Україні, бо тут нічого не субсидується. Виробники металопродукції проти яких в першу чергу застосуються санкції ніяких реальних пільг не мають, тобто жодних економічних підстав нема – зрозуміло, що це спосіб економічного тиску”, - каже народний депутат України Ксенія Ляпіна.
Чи виявиться стійким до такого тиску офіційний Київ - а саме прем’єр Микола Азаров - стане відомо вже 7 червня коли глави урядів у Москві вирішуватимуть питання подальшої співпраці України та Митного союзу.