Саме тут, в столиці України, вони провели зустріч, яку на території своїх країн організувати неможливо. Тож, центром перемовин став Київ. Мова йшла про вирішення грузинсько-абхазького конфлікту.
“Я дякую святішому патріарху Кирилу, він ще раз підтвердив юрисдикцію грузинської православної церкви над Абхазією та регіоном в Цхінвалі”, - каже католикос-патріарх Грузії Іллія ІІ.
“Це була для них можливість зустрітися , обговорити ці проблеми, які існують між церквами, і між країнами. Бо ми знаємо, що на сьогоднішній день між Грузією та Росією не існує навіть дипломатичних стосунків . І церква дає приклад, що можна спілкуватися, можна обговорювати проблеми”, - каже голова прес-служби УПЦ МП Георгій.
Втім, про повернення Грузинської православної церкви на територію Абхазії патріархи вирішили обговорювати в подальшому. Тим часом про питання Руської та Української православних церков говорили на засіданні Священного Синоду. У Києві він проходив вже втретє.
“Прийняв відомості собору єпископів Української церкви про створення міжсоборної комісії, якій частково доручено доопрацювання окремих положень уставу Української православної церкви”, - каже голова синодального інформаційного відділу РПЦ Володимир Легойда.
Питання незалежності української церкви від Москви на синоді не обговорювали. Натомість, говорили про єдність поза ним.
“Цього року столиця уперше зустріла патріарха Грузинської і вп’яте - Руської православних церков. У Києві їх об’єднало спільне святкування дня Хрещення Русі. Служили патріархи, разом з предстоятелем Української православної церкви Блаженнішим Митрополитом Володимиром на Соборній площі Києво-Печерської лаври. Про єдність вони молились, і схоже, Господь почув їх молитви. Адже саме в цей час глава Української православної церкви Київського патріархату закликав до об’єднання двох церков”, - каже журналіст Катерина Лисенко.
На честь дня Хрещення Русі глави українських православних церков говорили про одне, але не почули одне одного.
“Руйнування єдності церкви свідчить про відділення, відділення від Хреста, втрати зв’язку з ним, руйнування любові”, - каже патріарх РПЦ Кирило.
“Ми повинні об’єднатись в одну Українську православну помісну церкву. Нам пропонують об’єднатись, щоб повернути нас до Москви, але ми вже це пройшли”, - каже патріарх УПЦ КП Філарет.
Згодом з’ясувалось, що єдність кожен розуміє по своєму. Якщо для київського патріархату - це об’єднання з Українською православною церквою Московського патріархату в єдину, незалежну від Москви, то для останньої - це новий розкол.
“Московський патріархат є впливовою церквою, він проводить політику ізоляції Київського патріархату від спілкування. І ставить завжди перед іншими церквами альтернативу - якщо ви будете з нами спілкуватись з Київським патріархатом - то ми з вами спілкуватись не будемо”, - каже прес-секретар УПЦ КП Євстратій Зоря.
“Розірвати одну єдність задля здобуття іншої - це не вихід. Ми говоримо про те, що треба зберігати єдність і Руської православної церкви, і відновлювати єдність Української православної церкви. Для нас важлива єдність, для нас не важливий статус”, - каже голова інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП Георгій Коваленко.
За єдність не лише різних патріархатів, а усіх церков Володимирового Хрещення молилися й українські греко-католики.
“Не тільки Київський патріархат і Московський патріархат мають об’єднатися. Об’єднатись в тому об’єднанні, я вірю, візьмуть участь чотири колись розділені гілки цієї Київської церкви Володимирова хрещення, а саме - Українська православна церква Московського патріархату, Київського патріархату, Автокефальна церква і Українська греко-католицька церква”, - каже прес-секретар департаменту інформації УГКЦ отець Олег.
Питання церковної єдності обговорюється всіма конфесіями, та кожна з них обстоює власні позиції. Найбільш болючим питанням є те, хто буде головним в новому об’єднанні - Москва, Київ, Рим або Константинополь. При чому саме київських претендентів - одразу кілька. Власне як у прислів’ї про двох українців та трьох гетьманів.