До Москви поговорити про це подався цього тижня прем’єр Микола Азаров. Проте, на свої аргументи отримав переконливе кремлівське ні.
“Ви знаєте продавець завжди хоче продати дорожче, а покупець – купити дешевше. Це вічний процес. Але вінцем цих домовленостей є контракт – в нас контракт є, і він діє”, - каже прем'єр-міністр РФ Володимир Путін.
“Не дивлячись на те, що за оцінками російської сторони угода про поставки російського газу дуже добра, ну я так з гумором кажу. З вашої точки зору угода дуже добра, але разом з тим, в ній є ряд проблем, які потрібно обговорити та шукати взаємоприйнятні рішення”, - каже прем’єр-міністр України Микола Азаров.
Московська невпевненість прем’єра зникала пропорційно віддаленню від Кремля. Вже за день у Відні Азаров був категоричнішим. А на рідних теренах його підтримував вкрай лаконічний Міністр енергетики Бойко.
“Вчора я мав дуже цікаву дискусію з Путіним. Я чітко висловив свою думку – адже в умовах росту цін на нафту різко зросла ціна на газ – це не нормально, що за останній рік ціна на газ зросла в 2 рази”, - каже прем'єр-міністр України Микола Азаров.
“Оптимальна ціна на газ для нашої економіки - така, що дає нам можливість розвиватися і бути конкурентоздатними на світових ринках.. В цифрах - якомога менше”, - каже міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко.
У Москві кажуть, отримати омріяну низьку ціну на блакитне паливо можна. Але для цього є певні умови.
“Позиція Росії незмінна – треба платити. Ціна не влаштовує? Ласкаво просимо до Митного союзу! Там і газ буде дешевшим. Якщо на таку поступку офіційний Київ не піде, а грошей у бюджеті платити за газ по 400 доларів не знайдеться - досвід закручувати вентиль у “Газпрому” вже є”, - каже кореспондент Вікторія Лісецька.
Та з’ясувалось, аби дізнатися як саме Україна отримуватиме нові знижки і за рахунок чого, до Москви їхати зовсім не обов’язково. Все це з готовністю пояснюють у російському посольстві в Києві.
“Для України відкрита можливість долучитися до Митного Союзу, поки відкрита…, і отримати можливість забезпечити себе дешевими енергоресурсами. Ціна буде помітно нижчою, це пов’язано з вирахуваннями коштів на транспортування, експорті податки і так далі – ціна буде відчутно нижчою в будь-якому випадку”, - каже керівник групи економічного співробітництва Посольства РФ в Україні Олексій Урін.
Вітчизняна експертна спільнота усі ці пропозиції вважає політичним примусом. Нібито Росія, традиційно відкинувши економічну аргументацію, наглухо закручує газовий вентиль над головами київських чиновників. Відповідно, цивілізований шлях один - йти до суду.
“Ми можемо подати позов до Стокгольмського арбітражу апелюючи до положення контракту про істотну зміну умов на ринку - і сказати, що ми хочемо переглянути ціноутворення..не сам контракт, а формулу. Тобто ми не говоримо, що ми хочемо змінити угоди на міжурядові, чи зробити контракт річним, а не довгостроковим , ми говоримо про те ,що треба змінити сам механізм ціноутворення”, - каже експерт з енергетики Валентин Землянський.
“Можливе подання генпрокурора про невідповідність державним інтересам цього контракту і ануляція цього контракту фактично, це такий напівюридичний варіант, який в принципі історія України знає такі варіанти, і це можливо зробити, але про це не треба говорити - це треба робити і діяти, як це робить Росія”, - каже експерт з енергетичних питань Валерій Боровик.
Проте, політологи застерігають - газова тема - традиційний козир у передвиборчій гонитві. У Росії президентська кампанія не за горами, а питання України завжди давало простір для демонстрації політичних амбіцій Кремлівського тандему.
“Воно може бути додатковою, не головною, а додатковою темою передвиборних перегонів. Можуть гратися , Мєдвєдєв-Путін можуть гратися хто краще себе продемонструє як інтегратор України, поки не виходить після Харківських угод. Росіянам доведеться думати як бути з Україною..чи кидати напризволяще і тим самим ризикувати ще одним союзником на пострадянському просторі, чи вирішувати це питання в більш гнучкій формі”, - каже політолог Володимир Фесенко.
Як завжди, для України, газове питання виходить за межі енергетики. Із запуском альтернативних російських газопроводів вона лише втрачатиме аргументи у переговорах як з Росією, так і з Європою. Адже обом цікава саме газовою трубою, яка поки що залишається монопольним шляхом поставок російського палива на основні ринки збуту. Але це триватиме недовго.