Крім того новий документ виводить з під дії закону гроші зароблені державними підприємствами.

“Тендерні процедури зроблені більш прозорими, зокрема чітко визначено, що підпадає під тендери, що ні. Крім цього зняті будь-які умовно кажучи корупційні навантаження на дії Міністерства економіки і розвитку. Тобто це міністерство сьогодні виключно фіксує, спостерігає. Тобто воно не виконує функції якогось контролюючого і спеціального органу”, - каже народний депутат Олексій Плотніков.

Представники парламентської більшості кажуть, що новий документ суттєво спростить життя державним підприємствам, позбавивши їх зайвої бюрократичної тяганини і перекриє можливості для численних зловживань.

“Внесення змін до законодавства про державні закупівлі було вимогою Євросоюзу та МВФ. Формально, українські законодавці виконали рекомендації західних фінансових інституцій, кажуть фахівці, однак при цьому в документі залишили чимало шпарин, що сприяють утворенню численних корупційних схем”, - каже журналіст Юлія Шост.

Наприклад, скасування міністерського контролю, призведе лише до того, що тепер відкати отримуватимуть не посадовці в уряді, а керівники підприємств. Так каже керівник проекту "Наші Гроші" Олексій Шалайський.

При цьому інший експерт Олег Соскін переконаний, що подовження термінів адміністративного переслідування і збільшення штрафів за порушення тендерного законодавства можуть мати навіть зворотний ефект.

“Вони просто роблять модель такою, що ті, хто буде в схемі, вони увесь час будуть на гачку. І вони будуть відчувати дихання тих патронів і олігархів, які контролюють і силові структури, і вони будуть як би показувати, що тільки спробуєш тіпнутись чи вирватись з цього їх кагалу, то зразу на тебе цю вуздечку кримінальну накинуть і поведуть під білі рученьки”, - каже експерт Олег Соскін.

Велику дірку в бюджетній кишені може проїсти ще один законодавчий момент. Згідно з документом, закупівлі без тендеру можуть проходити за різних надзвичайних умов, які ніде чітко не прописані. Відтак фахівці прогнозують, що суми на які здійснюються закупівлі, незабаром збільшаться в рази.

“Так виглядає, що стихійних лих у нас багато, оскільки не менше 30 % в Україні завжди проходить через таку безтендерну процедуру. Євро-2010 це всі закупівлі. Ну це теж, як стихійне лихо. Гадаю, що кількість закупівель в одного учасника зросте неймовірно, і пред'явити якісь претензії до цих людей буде складно”, - каже керівник проекту "Наші гроші" Олексій Шалайський.

Через нові норми закону тепер взагалі важко буде контролювати куди йдуть гроші платників податків. Наприклад, умови контрактів на постачання продукції чи надання послуг можна буде змінювати після проведення тендерів. Як наслідок, держава буде змушена витрачати зайві кошти аби задовільнити потребу у тих чи інших товарах.

“Виставляється тендерна пропозиція, визначається переможець. Ніби все чесно і відверто. А потім виявляється що цей переможець запропонував зовсім не ту ціну, яку він збирається надавати державі, і він зменшує кількість одиниць, збільшує їх вартість, але суму договору залишає ту саму. Ми з вами бачимо лише суму договору, і не знаємо, які інші умови договору укладені”, - каже Ксенія Ляпіна.

“Державні закупівлі стали засекреченою сферою діяльності уряду, оскільки дві третини інформації, яка сьогодні має публікуватися у відкритій пресі і на відкритих сайтах сьогодні знята з такої публікації”, - каже народний депутат. Сергій Терьохін.

Противникам законопроекту опонує віце-прем`єр Борис Колесніков, що відповідає в Уряді за підготовку до футбольного чемпіонату Євро-2012. До речі, чимало закупівель в рамках саме цього проекту відбувається без тендерів. Саме надмірний контроль, каже посадовець, і призводить до численних зловживань.

“Якщо ви виграли будівельний тендер, і вас влаштували ціни замовника, то всередині тендери вже не проводяться. А в нас ця процедура настільки заадміністрована, що вона і призводить до корупції”, - каже віце-прем`єр-міністр, міністр інфраструктури Борис Колесніков.

Поки чиновники сперечаються чого більше - переваг чи недоліків у нового закону, опозиція не має наміру сидіти склавши руки. Представники меншості закликають президента не підписувати ухвалені зміни до законодавства.