КНДР – єдине спасіння або до чого окупантів штовхає відчай

КНДР – ідеальний варіант для Росії

Цей візит лише підтверджує, що окупантам критично не вистачає боєприпасів. Своїми ресурсами вони цю проблему не можуть вирішувати своєчасно та в повному обсязі. Тому залучення третьої сторони для росіян є архіважливим завданням. КНДР видається цілком доречним кандидатом.

Цікаво Є ключ, який може вирішити ризики інвестування в Україну

КНДР має досить широку номенклатуру техніки та боєприпасів, які підходять російській армії. Це зумовлено тим, що більшість із цих екземплярів це радянсько-китайська техніка та відповідна уніфікована специфікація.

У КНДР на озброєнні стоїть лінійка танків Т-62 у місцевому варіанті "Чхонма-хо". Стволи 115-міліметрового калібру 2А20 та 125-го калібру 2А46 (модифікація "Сонгун-915") під постріли 115-го калібру та 125-го калібру. Також у КНДР велика лінійка ствольної артилерії калібрів 152-міліметрів і 122-міліметрів, яких зараз гостро потребують російські окупанти.

Крім ствольної артилерії, є і 122-міліметрові РСЗВ – аналоги БМ-21 "Град" і до 10 тисяч мінометів калібрів 120-го калібру, 82-го калібру тощо. Тобто є потенціал передачі відповідних боєприпасів, у яких Росія так само відчуває необхідність.

Є одна проблемка для росіян

Так, у КНДР досить велика номенклатура та запаси боєприпасів до танків та артилерії. Однак проблематика їх доставки полягає в тому, що єдиним залізничним сполученням між КНДР і Росією є міст "Дружба", тобто – лише одна логістична артерія.

Важливо Операція "ліквідація": як росіяни здійснили масові вбивства шахтарів на Донбасі

КНДР переживає техногенний колапс. Техногенний колапс, що став наслідком технічної та технологічної деградації. Транспортна галузь не зможе забезпечувати потік ешелонів, що 24/7 курсують з боєкомплектами. Крім того, КНДР навіть не має необхідної кількості ешелонів.

Річ у тому, що нинішній дефіцит БК у зоні бойових дій в Україні у росіян виник, не коли боєприпаси почали закінчуватися – цього остаточно ніколи не станеться, – а коли почало збільшуватися плече підвезення БК. Це був перший фактор, що сигналізує про наростаючу проблему.

Зараз основний потік БК йде вже навіть не з Центрального військового округу, а переважно зі Східного… Улан-Уде, 6 тисяч кілометрів до кордону з Україною. Це вам не Уссурійськ – 10 тисяч кілометрів до кордону України? Виснаження складів і логістика подвійно негативно впливають.

Власне, північнокорейські боєприпаси долатимуть саме цей шлях – понад 10 тисяч кілометрів до України. Тобто проблематику з плечем підвезення ці поставки не вирішать. Хоча, можливо, сама по собі загальна кількість БК стане вирішальним і превалюючим фактором?

Військове командування окупантів у відчаї

Наведу винятково ситуативний приклад. Уявімо собі ешелон із 10 вагонів, хоча востаннє в Росії з КНДР фіксувався ешелон у складі всього 3 вагонів. Але все ж. Такий ешелон може перевезти загалом 500 тонн БК чистої ваги. Я не враховую обсяг снарядів у ящиках.

Зауважте Путін та Лукашенко знову вийшли дуетом: на цей раз – пісня про Польщу

Якщо враховувати обсяг в ящиках, то вантаж, що перевозиться, буде набагато менший. Однак давайте чисту вагу – по максимуму. Візьмемо для прикладу снаряд калібру 152-міліметрів, вагою 43 – 46 кілограмів. Для простоти розуміння та розрахунку округлимо до 50 кілограмів.

Таким чином, один такий ешелон це приблизно 10 тисяч пострілів. Сьогодні росіяни на добу здійснюють у середньому 15 – 20 тисяч пострілів. Тобто ешелон гнатимуть за понад 10 тисяч кілометрів, щоб його потенціал випатрати за пів дня?

Холодний оптимізм, без емоцій, а заснований виключно на сухому розрахунку, говорить про те, що російське командування перебуває в настільки відчайдушному становищі, що готове гнати з Північної Кореї боєприпаси, аби хоч якось підтримувати вогневий потенціал своїх військ.

Своєю чергою, ці поставки критично не вплинуть на ситуацію у зоні бойових дій. Вони лише ситуативно, а не цілком і повністю, вирішуватимуть проблеми в Росії з дефіцитом БК. Важливо те, якої якості буде цей БК, якщо він взагалі буде.