В першу чергу, це підвищення акцизу на алкоголь, збільшення ставки екологічного податку на двоокис вуглецю та індексація ставок рентної плати за користування радіочастотами.
Класичний випадок, коли влада наступає на ті самі граблі – це підвищення акцизного податку на лікеро-горілчану продукцію. Чотири роки тому ставку цього податку вже збільшували на 20% й очікували, що до бюджету надійдуть додаткові 1,5 мільярда гривень. Але сталось по-іншому, держава не лише не отримала цих грошей, а й "залишилася в мінусі".
Причина в тому, що надходження від акцизного податку на лікеро-горілчану продукцію суттєво зменшилися. Тому цього разу вирішили збільшувати податок не на 20%, а на скромних 5%. Проте експерти вважають, що це дасть тіньовому виробництву хороші стимули і ефект буде таким же, як це було у 2017 році.
Також експерти вважають недоречним запровадження спеціального коефіцієнта, що пропонується застосовувати до акцизного податку, який сплачується виробниками/імпортерами тютюнових виробів за встановлених умов. Цей коефіцієнт не є економічно обґрунтованим та не корелюється із наявним графіком щорічного підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби відповідно до Податкового кодексу.
Негативну реакцію викликала й радикальна пропозиція "обмежувати на підставі рішення суду права виїзду за кордон керівника підприємства-боржника до повного погашення податкового боргу".
Але найбільший резонанс викликало положення законопроєкту щодо збільшення ренти на видобуток залізної руди. У ФРУ зазначили, що запропоновані зміни можуть мати негативний вплив на надходження податків до бюджету, а головне – можуть сприяти закриттю та ліквідації виробництв, яке спровокує цілий ланцюг кризових подій.