Маразм міцнішає: Путін оголосив нову війну на Валдаї

Це було не просто чергове шоу Шепелявого, а справжній саміт у палаті №404. Воно стояло, спершись на трибуну, як на останню надію, з дрижачими тарганячими ніжками, і майже чотири години несло суцільний маразм, абсолютний цинізм та погрози всій цивілізації. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Найдивовижніше відбувалося не в залі, де зібралися куповані й перекуповані маріонетки, а за її межами. Поки плішивий диктатор намагався видавати себе за "володаря світу", прямо під його носом і по всій Росії спалахували стратегічні об'єкти. 

Валдайський форум довелося ганебно перенести із Сочі до Підмосков'я – Путін банально злякався українських безпілотників. Проте втеча в Істру його не врятувала: заграва від російських заводів, що палали, і НПЗ освітлювала його ганебний виступ красивіше за будь-які кремлівські софіти.

Волгоград, Самара, Краснозаводськ: як палала Росія під бубоніння бункерного

У той самий час, коли Путін розказував про "успіхи" та "стабільність", російська нафтопереробка й військова промисловість тримали черговий потужний удар. У Волгограді жителі провели "захопливу" ніч під звуки вибухів та прольотів БПЛА, бідкаючись на повну відсутність повітряної тривоги. Результат не забарився – заграва спалахнула в районі Волгоградського НПЗ (ТОВ "Лукойл-Волгограднефтепереработка") та розташованого поруч хімічного підприємства ВАТ "Каустик".

Щоб ви розуміли масштаб: Волгоградський НПЗ – це один із найпотужніших нафтопереробних заводів Росії, який забезпечує близько 5% від загального обсягу нафтопереробки в РФ. Разом із ураженим раніше Московським НПЗ це вже мінус 10% потужностей ворога. А "Каустик" – це взагалі критично важливе підприємство хімічної промисловості, яке виробляє продукцію подвійного призначення для російського ВПК. Що б там не белькотів місцевий губернатор Бочаров про "падіння уламків на житловий будинок", промислова інфраструктура палала так, що видно було з усіх куточків міста.

Гаряче було і в Самарі. Там під удар потрапила лінійна виробничо-диспетчерська станція (ЛВДС "Самара") – найбільший нафтовий транспортний і розподільчий вузол у Європі, що належить "Транснафті". Це велетенський об'єкт площею понад 216 гектарів із 71 резервуаром, куди сходяться чотири магістральні нафтопроводи із Західного Сибіру, Татарстану, Оренбурга та Казахстану. Потужний вибух пролунав о шостій ранку, після чого в місті зупинили наземний транспорт, а метрополітен перетворили на укриття.

Але найвишуканішим "привітом" для диктатора став вибух на Краснозаводському хімічному заводі під Москвою. Об'єкт розташований буквально за 100 кілометрів від Істри, де Путін саме штовхав свою промову. Вибухи пролунали акурат о 18:30–19:00 – у перші хвилини виступу кремлівського бункерного діда. Завод, який входить до структури "Ростеху" і виробляє термобаричні бойові частини для "Шахедів" та боєприпаси для силових відомств, спалахнув на площі в тисячу квадратних метрів. Цех №4 обвалився повністю, а місцеві мешканці відчули ударну хвилю й специфічний кислий запах. От вам і реальна картинка: Путін плете ахінею, а за 100 кілометрів від нього розлітається на шматки завод, що працює на його криваву війну.

Виступ у палаті №404: маразм, цинізм і дрижачі ніжки

Уся вступна промова Путіна тривала 46 хвилин, після чого він ще майже три години відповідав на заздалегідь заготовлені запитання. Дивитися на це без іронії та гидування було неможливо. Воно вчепилося в трибуну, ніжки трусяться, ядерні "бубенці" вже не дзеленчать, а лише підсмерджують марними погрозами. Та найсмішніше – це спроби диктатора виглядати "мудрецем".

Видаючи чергову порцію нісенітниць, Путін раптом видав пасаж, який звучить як вирок йому самому: "Помилитися може кожен, але наполягати на своїй помилці може тільки ідіот". Ви тільки вдумайтеся в це! Це говорить людина, яка вже понад три роки веде безглузду, криваву війну, втратила сотні тисяч своїх солдатів, перетворила свою країну на світового вигнанця й сировинний придаток Китаю, і продовжує бліцкриг, який давно провалився. Тут навіть сперечатися не треба – диктатор сам виніс собі точний діагноз.

А коли його запитали про візит Президента України Володимира Зеленського до Белграда, Путін взагалі опустився до рівня вуличного гопника, заявивши: "Це дівча щось бентежить, а нас ніщо не бентежить. Ми займаємося політикою". Це каже істота, яка через страх перед українськими дронами скасовує паради, переносить форуми та ховається по підземних бункерах!

"Це виглядає безглуздо": Путін відверто зізнався, чому йому не потрібен мир

Дуже показовими були слова диктатора стосовно можливих енергетичних чи транспортних перемир'їв. Останнім часом у пресі розганяли чутки про нібито негласні домовленості: Україна не б'є по російських НПЗ, а Росія припиняє нищити українську енергетику та портову інфраструктуру. Путін публічно й зверхньо відкинув подібні ідеї, прямим текстом зізнавшись, що мир йому не потрібен.

"Нам кажуть: давайте вони припинять завдавати ударів по ваших НПЗ, а ви припините удари по їхніх кораблях. Нехай вони перевозять цивільні вантажі, сільськогосподарську продукцію. А як же наші інші цивільні вантажі, такі як нафта, нафтопродукти? Ось вони припинять удари, і тому стане більше дизельного пального, яке так потрібне, скажімо, Сполученим Штатам. У нас його стане більше. Нам і так вистачає дизельного пального, але на світові ринки воно не потрапить, тому що діють заборони, санкції щодо нашої нафти та нафтопродуктів... А ми у відповідь на це повинні будемо припинити удари по об'єктах, важливих для них з економічної точки зору. Ну погодьтеся, що це просто виглядає безглуздо", – заявив кремлівський ватажок.

Цією заявою Путін сам розбив ущент усі ілюзії західних миротворців. Йому не потрібні ніякі компроміси. Він прямим текстом каже: ваші санкції заважають мені продавати дизель, тому я буду далі нищити українські міста, порти й цивільні кораблі. Для нього війна – це єдина форма існування.

Привиди минулого: Мінські угоди, Меркель і тотальна брехня про фронт

Не обійшлося на Валдаї й без традиційних кремлівських рефлексій та перекручування історії. Путін знову витягнув на світло залізобетонно трупні Мінські угоди, згадуючи 2019 рік та бідкаючись на західних лідерів.

"Що стосується Мінських угод, то справді вони були непростими для наших партнерів і для України... Зміст окремих положень зводився до того, що якщо Україна все-таки вступить до НАТО, то південний схід України, по суті, має право відокремитися від України... Але, вочевидь, саме це і не подобалося ані самому керівництву України, яке зрештою прийшло до влади внаслідок перевороту, ані західним спонсорам. І тому вони відкинули всі Мінські домовленості. Ба більше, провідні політики європейських країн прямо сказали, що вони і не збиралися виконувати ці Мінські угоди. Хоча я думаю, що насправді все-таки деякі з них, принаймні, хоч пані Меркель і сказала, що ми не збиралися, мені все-таки здається, що вона якраз сподівалася на те, що вдасться якось вийти на мирний процес", – нив диктатор.

Він "забув" згадати, як сама Росія 21 лютого 2022 року одноосібно та остаточно поховала Мінські угоди, визнавши свої маріонеткові утворення "ДНР" та "ЛНР". Він мовчить про те, що Україна вимагала лише одного – безпеки, виведення російських військ і виборів за українським законодавством, а не під дулами автоматів. Але у світі диктатора винна завжди жертва агресії.

Так само Путін безсоромно брехав і про поточну ситуацію на фронті. Він заявив, нібито російська армія за вересень захопила понад 1300 квадратних кілометрів, і темпи просування "невпинно зростають". Жодні незалежні джерела чи мапи цього марення не підтверджують. Понад те, диктатор сором'язливо замовчав українську операцію "Вівальді", під час якої Сили оборони України лише за останній час звільнили 176 квадратних кілометрів нашої землі. Генерали брешуть Путіну, Путін бреше росіянам, і в цьому замкненому колі брехні вони щиро вірять у свою "перемогу".

Західний "бізнес на крові" та терор проти українських мостів

Поки кремлівський дід марив на Валдаї, його армія продовжувала здійснювати щоденний терор проти мирного населення України. Лише за одну ніч ворог випустив понад 100 ударних дронів, з яких майже половина – реактивні. Під ударами опинилися житлові будинки в Києві, Краматорську, Сумах, цивільні об'єкти в Харкові, Херсоні, на Дніпропетровщині та Одещині.

Окремо слід сказати про цілеспрямовані удари по київських мостах. Ворог масовано атакував Південний міст у столиці, намагаючись паралізувати транспортну систему й налякати людей. Як зазначив військовий кореспондент Богдан Мірошников, росіяни ставлять за мету заблокувати роботу "зеленої" гілки метро, щоб викликати транспортний колапс і змусити скупчуватися сотні людей на зупинках під час тривог – аби потім завдати туди кривавого удару.

Президент Володимир Зеленський справедливо наголосив: як би Москва не намагалася локалізувати своє виробництво, кожен російський дрон і ракета критично залежні від іноземних компонентів. Це мікросхеми та плати з Європи, США, Китаю, Японії. Це товари подвійного призначення, які через приватні фірми-прокладки в Казахстані чи інших країнах спокійно течуть до Росії. Західні компанії часто роблять вигляд, що "нічого не знають", граючи в дурників. Але ця ганебна торгівля на крові має бути зупинена. Кожен дрон можна знешкодити ще на конвеєрі, якщо партнери виявлять політичну волю та перекриють ланцюги обходу санкцій.

Гатити по болючих точках: як зламати хребет кремлівському режиму

Сподіватися, що росіяни повстануть через погіршення життя або що Путін раптом пожаліє власних громадян, – це небезпечна ілюзія. Росія століттями вибудовувала систему, де ціна людського життя дорівнює нулю, а населення володіє безграничним терпінням та абсолютною рабською покірністю. Путіну плювати, скільки сотень тисяч росіян ляжуть в український чорнозем – 300 тисяч, мільйон чи п'ять мільйонів.

Єдине, що може зупинити цю вакханалію, – це повна руйнація російської економіки та важкі військові поразки. Ми вже підірвали й пошкодили близько 30% російської нафтопереробки. Завдання України та наших партнерів – довести цю цифру до 70%, а краще до 100%. Російська нафтопереробка має просто припинити існувати.

Потрібно гатити по найболючіших точках. Наприклад, по "Ямальському хресту" – перетині 17 ключових газопроводів на Ямалі, які забезпечують основні прибутки Кремля. Потрібно давити ворога на морі та готувати деокупацію Криму. До речі, щодо Керченського мосту: перетворення Криму на півострів-острів завжди призводило до того, що жодна армія – ні в часи громадянської війни, ні у Другу світову – не могла його утримати. Сухопутний коридор має бути перерізаний, а Керченський міст... ну, можливо, його поки лишають для того, щоб сотні тисяч російських "понаєхів" та їхній гауляйтер Гоблін-Аксьонов мали куди втікати, не створюючи живих щитів для ЗСУ. А вже потім цю незаконну клячу буде остаточно відправлено на дно.

І найголовніше – Україні критично необхідна власна балістика. Поява українських балістичних ракет та перші системні, відчутні удари по Москві змінять перебіг цієї війни радикально. Російській еліті абсолютно байдуже до знищених солдатів. Але коли загроза нависне над їхніми особистими маєтками в Кончі-Заспі підмосковного розливу, коли їхній звичний уклад життя буде рознесено на тріски, вони дуже швидко зрозуміють: подальше існування Путіна несумісне з їхнім власним виживанням.

Ніякі розмови, дипломатичні реверанси чи заяви про занепокоєння не зупинять диктатора. Його зупинить лише знищений гаманець, палаючі НПЗ і тотальний крах військової машини. І поки Путін бубонить про свої фантомні "перемоги" на Валдаї, наша відповідь має бути єдиною – ще більше бавовни, ще більше влучних ударів та щоденна допомога Силам оборони України. Працюємо на Перемогу і бережемо себе!