Зима 2023 – Бахмут. Зима 2024 – Авдіївка. Зима 2025 – Курахове. Зима 2026 – вочевидь, Покровськ і Мирноград.

Із серпня 2024 року Покровськ став ціллю №1 для росіян на фронті. Та понад рік усі спроби захопити місто для ворога були провальними. Проте в жовтні 2025 року росіяни таки змогли просочитися у Покровськ, який зараз перетворюється у сіру зону.

А ще є сусідній Мирноград, під околицями якого тривають бої, але загроза оточення для обох міст однакова. Ворогу вдалося взяти під вогневий контроль дронів фактично усі логістичні шляхи.

Чому росіяни просуваються у Покровську та як вони взагалі змогли зайти у місто? Чи є у цьому винні? Чи можлива оборона Покровська без Мирнограда і навпаки? Що буде, якщо ці міста впадуть? Відповіді на всі ці питання шукав 24 Канал.

Варте уваги "Ще не всі карти викладені на стіл": інтерв'ю з "Перуном" – командиром 1-го ОШП про ситуацію в Покровську

Увесь цей рік Покровський напрямок залишається найгарячішим. Від січня тут відбулося понад 16 000 бойових зіткнень, тобто третина від усіх зіткнень на фронті. І у співвідношенні кількості штурмів та втрати територій Покровський напрямок був одним із найстабільніших досить тривалий час.

Та щоб зрозуміти, як ми опинилися в точці, коли подекуди в заголовках ЗМІ вже говорять про наближення падіння Покровська, потрібно озирнутися на кілька місяців назад.

На що росіяни перетворили Покровськ: дивіться відео

Травень 2025 року. Російські війська націлені на трасу Покровськ – Костянтинівка. 13 травня їм вдалося перерізати цю трасу в районі села Малинівка. І саме ця ділянка стане надалі основою плацдарму для подальших просувань. При чому росіяни, здається, спершу самі не могли остаточно визначити, чи варто більше зусиль докладати для просувань на Покровськ, чи ж на Костянтинівку. Тому протягом червня і липня вони розвивали наступ до обох міст. А вже у серпні росіяни зосередили свої атаки в бік Покровська.

Як збільшувався плацдарм між Покровськом і Костянтинівкою / Карти DeepStateMAP

Водночас у липні росіяни вирішили вдатися до ще однієї хитрої тактики. Розуміючи, що просто в лоб на Покровськ та Мирноград піти не вдасться, ворог вирішив ослаблювати тили й цілитися на "менші" міста. Так росіяни почали наступати в бік Білицького і Родинського, а Добропілля і Білозерське – обстрілювати КАБами, артилерією та навіть FPV-дронами. Міста були спустошені за лічені дні, а люди в паніці евакуйовувалися. Добропілля та Білозерське були домівками для понад 30 000 людей. І понад 22 000 покинули ці міста за кілька днів у липні.

Наступна подія стала шоком для багатьох – прорив під Добропіллям. Росіяни вирішили іти не на Покровськ, не на Костянтинівку, чи на Добропілля, а просто на північ – створити новий плацдарм для подальшого перерізання логістики Силам оборони й оточення Покровсько-Мирноградської агломерації. Більше про цей прорив ми розповідали у матеріалі.

У підсумку так званий Добропільський виступ Сили оборони "зрізали", а великий переможний марш на північ Донеччини не вдався. Хоча для цього треба було докласти чимало зусиль і фактично ця зачистка триває досі.

Добропільський виступ
Добропільський виступ у серпні та у листопаді / Колаж 24 Каналу

Та ворог не зупинився. Під Добропіллям нічого не вийшло, наступ в районі Котлиного та Удачного теж провалився – тобто оточення міста ставало для росіян все важчою місією. Проте ворог шукав слабке місце в обороні й, очевидно, знайшов його.

У серпні 2025 року російські диверсанти здійснили прорив у Покровськ. Хоча ця операція більше була пропагандистським жестом, бо багато окупантів загинули ще на шляху до міста, проте навіть кількадесят росіян в міській забудові насправді є проблемою. І це доволі просто пояснює нам Дмитро "Перун" Філатов, командир 1-го ОШП імені Дмитра Коцюбайла.

Після першого етапу інфільтрації було багато боєзіткнень і через це суттєво зменшилося переміщення наших військ. Його здійснювали на бронетехніці – просто на пікапах не їздили, бо кожен свідомий командир розумів, що десь може бути навіть один росіянин, який може розстріляти автівку з автоматної черги. Коли ж почали їздити тільки броньовики, то навіть ті росіяни, які, можливо, десь залишалися, розуміли, що відкривати вогонь нема сенсу, бо цим можна тільки спалитися. Кількість бойових зіткнень, відповідно, зменшилась і виявлення ворога стало більш ускладненим,
– пояснює "Перун".

Перун
Дмитро "Перун" Філатов / Фото 1-го ОШП

У жовтні росіяни знову прорвалися в Покровськ. Їх дії на перших етапах були схожими більше на дії ДРГ – просочуючись у місто, вони займали будівлі, навіть, наприклад, залізничний вокзал.

Цікаво, що "Перун" припускає, що інфільтрація ворога тривала від серпня, але у жовтні вона дійшла до того рівня, коли можна було вдаватися до міських боїв.

Офіцер відділу комунікацій 7 корпусу Десантно-штурмових військ Сергій Лефтер у коментарі 24 Каналу зазначив, що є кілька причин, чому росіянам вдалося зайти у Покровськ. Їх Лефтер виокремлює 6:

  • місто стало ціллю №1 для росіян в осінній кампанії та на його захоплення залучені 11 000 окупантів. Водночас загалом у зоні відповідальності корпусу на Покровському напрямку близько 27 000 росіян, а ще близько 100 танків, до 260 бойових броньованих машин та до 160 гармат та мінометів. Тобто ворог використовує величезні ресурси;
  • величезна кількість ворожих дронів. Навіть попри те, що наші засоби РЕБ глушать до 90 – 95% ворожих безпілотників, їх вкрай багато і в таких умовах тримати оборону складно;
  • постійний тиск ворожої піхоти – ворог вже кілька місяців "закидує" наші позиції своїми піхотинцями. Паралельно тривала інфільтрація, коли малі групи заходили в місто, намагаючись обходити позиції;
  • просування росіян на флангах у Котлиному та біля Добропілля теж ускладнили ситуацію в Покровську;
  • зростання кількості КАБів, які росіяни застосовують – якщо у вересні на район Покровська скидали до 20 бомб, то потім ця цифра зросла до 40 і тепер вже половина усіх КАБів, які взагалі скидають росіяни, летять на район Покровська. Ворог рівняє місто з землею;
  • і нестача особового складу у нашому війську. Хоча Сергій Лефтер зауважує, що за останні дні ситуація покращилася через посилення гарнізону іншими підрозділами, які прибули для оборони Покровська.

Тобто ворог серйозно підготувався до цієї наступальної операції із захоплення Покровська і використовує для цього величезну силу і засоби. І Росія все ще в ситуації, коли в неї більше особового складу.

Минулої осені західна преса пророкувала наближення великої битви за Покровськ та передбачала Україні втрату великого міста. Однак цього не сталося тоді. І минув майже рік, коли Покровськ все більше утверджувався у статусі неприступної фортеці для росіян. І навіть перший прорив ДРГ у серпні не похитнув цього статусу – диверсантів виявили й знищили. Треба зауважити, що місцеві, які залишаються у місті, допомагали Силам оборони у цьому.

Проте в жовтні основним маршрутом став район сіл Леонтовичі (колишнє Перше Травня), Троянда та Звірове – і саме звідти росіяни підійшли до околиць міста. Південно-східний рубіж виявився "ахіллесовою п'ятою" Покровська. І саме з цього напрямку відбулося основне просочення ворога в південні райони міста.

Покровськ
Росіяни просочилися у Покровськ з південного заходу / Карта DeepStateMAP

Однак є цікавий момент із залізницею. Залізнична дорога з Котлиного до Покровська стала теж одним зі шляхів просочення. "Перун" з 1-го ОШП каже, що це точно був не основний шлях для росіян, водночас Сергій Лефтер з 7-го корпусу теж підтверджує, що ворог певною мірою використовував залізницю – колії допомагали групам орієнтуватися.

Тому не виключено, що ті диверсанти, які зайняли залізничний вокзал і були знищені бійцями 7-го корпусу, зайшли з Котлиного.

Як бійці 7-го корпусу знищували ДРГ на вокзалі Покровська: дивіться відео

Командир 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла "Перун" наголошує, що Покровськ був готовий до оборони. Слова командира підтверджує той факт, що росіяни намагалися минулого року штурмувати Покровськ і в лоб, і формувати кліщі, але в них нічого не виходило. Ба більше, відбувалися навіть контратаки на флангах, де росіяни якраз хотіли створювати умови для оточення.

Однак ми все ще у доволі складній ситуації та виникає логічне питання – чому ми тут? Насправді серед причин тут не тільки дії росіян, але і наші помилки. Особливо – проблема неправдивих доповідей окремих командирів.

Наприклад, "Перун" припускає, що саме неправдиві свідчення окремих командирів та замовчування проблем призвело до того, що росіяни прорвалися у Покровськ. Джерела 24 Каналу в Силах оборони підтверджують цю тезу і зазначають, що саме приховування реального стану справ на місцях є однією з основних причин того, що сталося.

Але тут варто внести певну ясність. Тут може йтися про командирів різних ланок – групи, роти, відділення і так далі. Проте якщо дивитися правді у вічі, то проблема куди глобальніша.

Сьогодні, наприклад, усіх собак можна почепити на командира, який надав неправдивий звіт про ситуацію, і це призвело до низки подій, котрі привели нас у ситуацію, де ми є. Вчора це був командир Б, через якого, наприклад, був втрачений Вугледар, а потім і Курахове. А завтра це може бути командир В, через якого росіяни прорвуться в Костянтинівку.

Проблема зарита в системі, в якій командири, звітуючи про проблеми, невдачі та загалом про щось "неприємне", опиняються під загрозою заняття з посади, наприклад.

Але командир, який втратив позиції під Покровськом не обов'язково є поганим командиром. Командир, якому не вистачає сил і засобів для того, щоб виконати наказ, який прийшов зверху – теж не завжди є поганим командиром. Поганим є тільки той, який ставить свою посаду вище життів своїх бійців, який втрачає бійців у ситуаціях, де цього можна було уникнути. І той, хто обравши пріоритетом посаду доповідає неправдиво, що призводить до нових втрат.

Та для цього треба не тільки покарати винних зараз, але й боротися з "синдромом відмінника" у війську – як з боку вищого командування, так і нижчого, щоб пріоритетом були люди, а не посадки й посади.

Водночас на тлі боїв за Покровськ питань до командирів стало більше. Спеціальна кореспондентка ТСН Юлія Кирієнко-Мерінова заявила, що піхотинців з-під Покровська не виводять на більш вигідні позиції. Причиною цього є накази (або ж їхня відсутність) людей чиї імена вона обіцяє розкрити.

У рішенні чому піхота досі під Покровськом, там де і була – є імена. Ми їх знаємо. І ми їх назвемо. Це не погроза. Це факт,
– написала Кирієнко-Мерінова.

Мало хто б зараз хотів опинитися у Покровську, бо заїзд туди – це майже неможлива місія, фактично усі логістичні шляхи під контролем ворога. Автомобілі, бронетранспортери й взагалі будь-яка техніка – ціль для ворожих БпЛА.

Командир 1-го ОШП "Перун" каже, що технології допомагають тримати оборону в Покровську і навіть південніше від міста, де все ще є наші бійці. За допомогою важких бомберів здійснюється логістика – бійці отримують провізію і боєкомплект. Ще важливу роль у логістиці, а також в евакуації поранених, відіграють наземні роботизовані комплекси.

Якби цих засобів не було, противник уже міг би захопити ділянку. Тобто ця незначна технологічна перевага дає нам можливість навіть в такій складній ситуації продовжувати спротив і забезпечувати своє угруповання, яке не скажу, що в оточенні, але воно в місцевості з дуже та дуже ускладненою логістикою,
– каже "Перун".

Також згадані уже КАБи, які щодня падають на місто, вогонь артилерії, FPV-дрони, у тому числі "ждуни" на оптоволокні – росіяни використовують весь арсенал.

Водночас на карті DeepState більшість Покровська у сірій зоні. Офіцер служби комунікацій 7-го корпусу ДШВ Сергій Лефтер відзначає, що це не означає тотальне домінування росіян.

Ситуація складна, але дуже динамічна. Але це – точно не тотальне домінування росіян у місті. У місті йдуть вуличні бої. Оборона Покровська насичується додатковими штурмовими підрозділами,
– пояснює Лефтер.

Покровськ
Більшість Покровська у сірій зоні / Карта DeepStateMAP

Лінія зіткнення проходить по вулиці Захисників України – одній із найбільших у Покровську, котра веде з автовокзалу на північний захід. До речі, згаданий автовокзал під контролем Сил оборони, водночас біля залізничного вокзалу закріпилися російські війська.

Ворог продовжує просочування у Покровськ і навіть публікує кадри, як відбувається заїзд у місто. Росіяни користуються погодними умовами й коли на вулиці туман – просочуються. Бо в тумані дронам важко відпрацьовувати по ворогу.

Але з роликом, який ви можете побачити далі – цікава історія. Кадри зняті на півдні Покровська в районі автовокзалу. Росіяни хизувалися тим, як нахабно заїжджали в місто під прикриттям туману. А вже наступного дня пропагандисти писали, що автора відео треба розстріляти, бо через нього усю цю групу ліквідували.

Росіяни показують, як заїжджають у Покровськ: дивіться відео

Варто також відзначити, що співвідношення втрат Сил оборони й росіян – близько 1 до 10, однак під час активних російських штурмів цей показник сягає 1 до 30.

Говорити про оборону Покровська без сусіднього Мирнограда фактично є неможливим. Це два сусідні міста, які разом утворювали колись величезну агломерацію, а зараз обидва є епіцентром боїв.

Як зараз виглядає Мирноград: дивіться відео

Якщо порівнювати ситуацію з Покровськом, то є кращий момент, а є гірший. Кращий полягає у тому, що ворогу просочитися сюди не вдається. Командир 1-го ОШП каже, що це, зокрема, завдяки зусиллям командира 38-ї бригади морської піхоти, яка зокрема відповідає за оборону міста.

Було багато випадків, коли противник намагався інфільтруватися безпосередньо у Мирноград, і було багато ситуацій, коли 38-ма бригада розв'язувала ці питання. Ба більше, командир бригади в певних питаннях брав на себе, скажімо так, удар, звітуючи про проблемні питання. Він не приховував… Командир 38-ї бригади дуже досвідчений і дуже порядна людина. Тому інфільтрація в Мирноград для противника була невдалою, і він іде в обхід,
– каже "Перун".

Однак сіра зона вже охоплює східні околиці міста і росіяни мають певні просування в бік Мирнограду, та саме місто залишається під контролем ЗСУ майже повністю, на відміну від Покровська.

Мирноград
Абсолютна більшість Мирнограда під контролем Сил оборони / Карта DeepStateMAP

Проте, гіршим моментом є те, що загроза повного оточення у Мирнограді велика. Намагання росіян просуватися на північ Покровська та в Червоному Лимані створюють небезпечну ситуацію. Аналітики DeepState кажуть, що це загрожує втратою Мирнограда навіть без безпосереднього закріплення ворога у місті.

Офіцер відділу комунікацій 7 корпусу Десантно-штурмових військ Сергій Лефтер каже, що намагання росіян зімкнути кільце в районі Покровська і Червоного Лиману ускладнює логістику, бо звужує маршрути. Ба більше, вони опиняються під ворожим вогнем.

Без стабільного постачання боєприпасів, пального та медичних засобів виконувати бойові завдання надзвичайно важко – логістика залишається ключовим фактором збереження боєздатності підрозділів. Саме тому завдяки вчасним та скоординованим діям бойових підрозділів, зокрема і ДШВ, у смузі відповідальності 1-го корпусу Нацгвардії "Азов" ця загроза локалізована. І є великі шанси, що при подальшому зменшенні Добропільського виступу, військам у нашій смузі оборони буде легше протидіяти ворогу,
– наголошує Лефтер.

Покровський напрямок
Над Мирноградом нависає загроза оточення / Карта DeepStateMAP

А ще виникає питання щодо того, чи може бути оборона Мирнограда без Покровська, якщо останній таки впаде. "Перун", наприклад, певен, що це можливо, але з огляду на те, що це буде вкрай важко, не хотілося б доводити до такої ситуації.

У 7-му корпусі ДШВ не беруться прогнозувати долю Мирнограда у випадку втрати Покровська.

Водночас джерела 24 Каналу в Силах оборони зазначають, що втримати Мирноград без Покровська майже неможливо. Ба більше, це ставитиме під загрозу життя бійців, які триматимуть оборону. Хоча джерело відзначає, що у росіян не вистачає сил тиснути зараз на Мирноград так, як і на Покровськ.

Уже другу зиму поспіль західна преса прогнозує падіння міста Покровськ, що, як пишуть іноземні оглядачі, може стати "найбільшою перемогою росіян" з моменту захоплення Бахмута. Проте після стабілізаційних заходів, які почали вживати Сили оборони, просування росіян у Покровську зупинилося.

Чи вистоїть Покровськ, а за ним Мирноград і навіть менші Білицьке та Родинське, залежить від багатьох факторів. Зокрема від того, як діятиме українське суспільство. Бо воїнам на Покровському напрямку вкрай важко, але без надійної підтримки з тилу ще важче.

Якщо розглядати песимістичний сценарій, який передбачає падіння Покровська, то це з великою ймовірністю може означати й втрату Мирнограда. А це – великі урбанізовані зони. Якщо при цьому також будуть втрачені Білицьке і Родинське, то Сили оборони опиняться в доволі невигідному становищі й лінія фронту в такому випадку зміститься суттєво далі – аж до Добропілля і Білозерського. Це менші, але все ж урбанізовані зони. З огляду на це, "Перун", командир 1-го ОШП, певен, що боротьбу за Покровськ треба продовжувати, навіть якщо під контролем залишатимуться кілька вулиць міста. Бо взимку опинитися в умовах, коли ворог зайняв місто, а наші воїни у полі – це невигідна ситуація, яка призведе до втрат з нашого боку.

Треба розуміти, що якщо противник повністю заволодіє містом, нам треба буде відійти від Покровська кілометрів так на 10. Бо коли противник в урбанізованій зоні, де є багатоповерхівки, а ми будемо йти полями до міста – це призведе до величезних втрат з нашого боку. А от утримувати оборону в районі Добропілля буде більше сенсу, бо це теж урбанізована зона і в нас, скажімо так, будуть одинакові умови з противником,
– наголошує "Перун".

Але на Покровському напрямку за Добропіллям та Білозерським до адмінмежі Донеччини більше не залишаться міст. Ще з плюс-мінус урбанізованих зон є селища Новодонецьке й Олександрівка, які набагато менші. Наступні міста – Шахтарське на Дніпропетровщині в напрямку Павлограда і Барвінкове на Харківщині.

Покровський напрямок
Наступні населені пункти під загрозою у випадку падіння Покровська і Мирнограда / Карта DeepStateMAP

З огляду на те, що ціллю росіян є насамперед повне поневолення Донеччини, рух на північ області означатиме створення нових загроз для Слов'янська і Краматорська, перерізання логістичних шляхів з Дніпропетровщини й загрози фактичного оточення.

Тому на Покровському напрямку відбувається головна битва цієї зими. Якщо не одна з головних битв російсько-української війни.