Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок в ефірі 24 Каналу пояснив, чому польські політики дедалі активніше грають на антиукраїнських настроях. Він також розповів, на якому рівні Україна та Польща мають працювати зі складними історичними питаннями, щоб змінити ситуацію.
Антиукраїнську риторику використовують у політичній боротьбі
Антиукраїнські настрої у Польщі створюють небезпеку передусім для українців, які живуть у країні, однак наслідки відчуває і саме польське суспільство. Водночас далеко не всі поляки підтримують провокації та агресію щодо громадян України.
Ці настрої загрозливі для українців, які перебувають у Польщі, але водночас вони небезпечні й для самих поляків. Там є частина людей, які мислять і не сприймають антиукраїнської риторики,
– наголосив Клочок.
Нещодавній інцидент з українським юнаком у приміському потязі показав, що польське суспільство не є одностайним у ставленні до таких провокацій. Частина поляків відкрито не сприймає цькування та нападів на українців і готова реагувати на них не лише словами.
Таких випадків справді дуже багато. І на антиукраїнській риториці будують свої політичні кампанії не лише "Право і справедливість", а й партія Дональда Туска,
– наголосив Клочок.
Одним із небезпечних сигналів стала нещодавня заява польського прем'єра, який назвав підтримку України "непопулярною думкою". Хоча президент і глава уряду представляють різні політичні сили, обидва табори, за оцінкою аналітика, вдаються до теми України у боротьбі за виборців, як це вже було під час попередніх кампаній.
Коли прем'єр наголошує, що підтримка України є непопулярною, він фактично легалізує цю тезу у польському суспільстві. Так робити не можна,
– підкреслив керівник Центру громадської аналітики "Вежа".
Такі заяви поступово переводять антиукраїнські настрої з радикального середовища у звичайну політичну дискусію.
Історичні суперечки мають вирішувати на державному рівні
Антиукраїнські настрої у Польщі не варто пояснювати лише впливом Угорщини чи зовнішніми маніпуляціями. Політики мають значно ближче джерело для спекуляцій – складні сторінки спільної історії, до яких легко апелювати через націоналістичні та ультраправі погляди.
Питання абсолютно не в Угорщині, а в історичному вимірі, який дуже легко підняти. Тут ідеться про ультраправі та націоналістичні погляди, які часто вже межують зі здоровим глуздом,
– пояснив Клочок.
Обговорення минулого не може бути одностороннім. Поряд із болючими для поляків подіями потрібно говорити і про те, що переживали українці на Волині, Львівщині та інших землях, зокрема про переслідування і знищення українських храмів. Цю роботу мають вести фахові історики, а не політики, які використовують давні конфлікти заради рейтингів.
Допоки ці питання не порушуватимуть робочі групи науковців та істориків на міжурядовому й міжпарламентському рівнях, ми не побачимо жодного зрушення,
– наголосив керівник Центру громадської аналітики "Вежа".
Поки системної співпраці між Україною та Польщею немає, історична тема й надалі залишатиметься зручним інструментом для політичних кампаній. За словами аналітика, реальних кроків до такого діалогу зараз не видно з жодного боку.
Українська позиція у Польщі має звучати виразніше
Поки польські політичні сили послідовно працюють із суспільними настроями, українська сторона не завжди достатньо чітко представляє власний погляд на спільне минуле. Деякі ініціативи, які реалізують українці у Польщі, за спостереженням аналітика, фактично повторюють місцеві підходи до чутливих тем.
Я бачу українські проєкти у Польщі, які підтримують польську риторику. Розумієте, це дуже складна ситуація,
– зауважив Клочок.
Через це розмова про історію та сучасні відносини залишається незбалансованою. Польські політики активно використовують антиукраїнські настрої у власних інтересах, тоді як українська позиція часто не отримує такої ж системної підтримки.
У Польщі працюють саме з антиукраїнськими настроями й у такий спосіб здобувають політичні дивіденди. Це вже питання державного рівня,
– наголосив аналітик.
Поодиноких публічних дискусій для зміни ситуації недостатньо. Україна має послідовніше доносити власну позицію у Польщі, щоб історичні теми не залишалися винятково інструментом чужих політичних кампаній.
Клочок пояснив чому Польща посилює антиукраїнську риторику: дивіться відео