Сумну звістку сповістив журналіст Віланд Гібель. Він працював з Йоганною Руф над її мемуарами.

Читайте також Другий король антисемітизму після Гітлера, – Зеленський відповів Путіну на "ганебного єврея"

Руф працювала у бункері

Відомо, що Руф була помічницею у бункері в Берліні. У ньому Гітлер разом з іншими топовими нацистськими чиновниками провели свої останні дні. Якраз у той момент радянські війська вели наступ на місто.

Молоді люди, або ще майже діти, хочуть допомагати, як хлопці, так і дівчата. Йоганні було 15 років – тоді вона була молодшою, наївнішою, ніж сьогодні, як мені здається,
– розповів Гібель.

Відомо, що Руф працювала з 30 іншими членами Федерації німецьких дівчат з 27 квітня 1945 року. І вона була однією з останніх, хто бачив шістьох дітей головного нацистського пропагандиста Йозефа Геббельса. Після цього батьки вбили своїх дітей.


Йоганна Руф – зліва та Адольф Гітлер – справа / Фото BERLIN STORY VERLAG

Йоганна Руф, розповідають у газеті Berliner Zeitung, нотувала все, що відбувається. Свої спостереження з бункера вона викладала на клаптиках паперу.

За допомогою Гібеля на світ вийшла книга спогадів Руф. Її опублікували у 2017 році, і отримала вона назву "Ляпас для дитини Геббельса: Берлін 1945 року зі щоденника 15-річної дівчини. Останні та перші дні".

Книга могла не побачити світ

В інтерв'ю Гібель зізнався, що вагався, чи варто публікувати розповідь Руф. Аргумент простий: він не "хотів сприяти нацистській пропаганді". Водночас журналіст вважав, що надзвичайно важливо показати реальні події з уст очевидиці.

Я познайомився з Йоганною Руф у 2016 році, коли телеканал привів її до бункера і попросив розповісти історію Рейхсканцелярії та фюрербункера. Але це було настільки виснажливо для неї і пройшло так швидко, що вона навіть не змогла розповісти всю історію,
– пояснив він.

Коли він удруге прибув до неї у будинок для літніх людей, Руф дістала свій щоденник тих часів. Журналіст зазначив, що йому відразу ж був зрозумілий вміст зошита. Спільно вони склали текст у форму. Також Гібель досліджував історію жінки та того, що відбувалося у її житті після роботи у бункері тієї весни.

Її книгу можна вважати документом, який демонструє, як молодь виростала в умовах диктатури, ставала її частиною. Гібель переконує, що розповідь Руф та інших очевидців, які теж були у бункері, вщент руйнують конспірологічні теорії. Нагадаємо, що існує припущення, що Гітлерові вдалося втекти до Аргентини.