Бо так, як Київ жив упродовж останніх днів, довго жити не можна. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Нові умови – новий підхід
Коли через тривогу закриваються мости, люди не можуть дістатися з одного берега на інший. Виникають величезні затори. Бізнес змушений зупиняти роботу. Громадський транспорт працює з обмеженнями. І якщо Росія здатна створювати такі умови годинами й повторювати атаки знову і знову, ми маємо думати, як не дозволити їй фактично паралізувати столицю.
Саме тому зараз обговорюється новий підхід до роботи Києва під час повітряних тривог. Зокрема, можливість запровадити два рівні загрози, забезпечити безперебійну роботу мостів і наземного транспорту, а також врегулювати ціни на таксі під час тривалих атак.
Це необхідні рішення. Але в мене виникає інше питання: чому ми говоримо про них лише зараз?
Те саме стосується укриттів
Я запитувала наших глядачів, чи з’явилися у їхніх районах Києва нові мобільні укриття, чи відремонтували старі. Принаймні в районі, де мешкаю я, нових укриттів немає. Відновлених старих також немає. Часто цим займаються самі будинки та заклади – за власні або грантові кошти.
Але Росія веде цю війну не перший рік. Ми давно знаємо, що Київ залишається однією з головних цілей для російських ракет і дронів. Тому доступне укриття поруч із домом, школою чи роботою не може залишатися проблемою, яку кожен має вирішувати самостійно.
Ще одне питання — навчання дітей
Новий навчальний рік уже почався, а ми продовжуємо обговорювати, як мають працювати школи під час тривалих повітряних тривог. Як організувати навчання в укриттях? Що робити школам, де нормального укриття немає? Як одночасно забезпечити і безпеку дітей і навчальний процес?
Чому це не було узгоджено раніше — хоча б улітку? Учителям і адміністраціям шкіл не можна залишати кілька днів на те, щоб самостійно придумати модель роботи в умовах, які вже давно не є для нас несподіваними.
Навіть Верховна Рада зараз змушена шукати відповідь на те саме питання. Обговорюється можливість проводити засідання у підвальних приміщеннях, щоб парламент не припиняв роботу через тривоги.
Усе це – частини однієї великої проблеми
Росія намагається не тільки влучити ракетою чи дроном у конкретний об’єкт. Наслідком її атак стає порушення нормального життя величезного міста: транспорт, школи, підприємства, державні установи змушені зупинятися або перебудовувати роботу.
Звичайно, першим завданням залишається захист неба. Україні потрібні ракети-перехоплювачі, системи Patriot та нові технологічні рішення проти реактивних дронів. Без цього проблему не вирішити.
Але навіть найкраща протиповітряна оборона не дає стовідсоткового захисту. Тому наше друге завдання – зробити так, щоб Росія не могла однією тривалою атакою поставити на паузу життя столиці.
Мости мають працювати настільки довго, наскільки це дозволяє реальна безпекова ситуація. Люди повинні мати можливість дістатися додому чи на роботу. Бізнес має розуміти правила роботи. Школи повинні мати заздалегідь підготовлені алгоритми. А поруч із людьми мають бути нормальні укриття.
Ми не можемо визначати, якою буде наступна російська атака. Але можемо визначати, наскільки вона впливатиме на наше життя.
І саме цю частину захисту країни нам теж потрібно терміново перебудовувати.