Як повінь у Карпатах "змиває" екологів і екоактивістів

Потужні зливи, що розпочалися в Карпатах 20-21 червня, за кілька днів наробили дуже багато лиха. За попередніми даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, 3 особи загинули і 1 зникла безвісти, підтоплено 349 населених пунктів (загалом – 14 456 будинків!), пошкоджено 653 кілометри автодоріг та 265 мостів (з них 95 – зруйновані майже вщент!). Ліквідація наслідків негоди йде повним ходом, але подекуди ще випадають дощі, і є загроза нових паводків. Тому уряд поки що навіть не може підрахувати всі збитки. Зараз говорять про суму понад 1 мільярд гривень. Але ця цифра точно зростатиме…

Зверніть увагу! Грози, шквали та град: сильні дощі знову підтоплять Захід

Президент Володимир Зеленський відверто заявив, що Україна чекає на міжнародну підтримку. Глава Кабміну Денис Шмигаль зізнався, що ситуація критична, і на подолання наслідків повені вже виділено з резервного фонду 754 мільйони гривень. А Міністерство закордонних справ звернулося за допомогою до Євросоюзу, НАТО і держав-партнерів.

Світ нас почув, і кілька країн вже відгукнулися. З Італії прибули два літаки з гуманітарною допомогою і технічними засобами для боротьби з водною стихією. Зі США та Ізраїлю незабаром надійдуть грошові транші, а Угорщина повідомила, що виділить 50 мільйонів доларів для будівництва доріг на Закарпатті. Обіцяють не залишити Україну на самоті з проблемами ще кілька країн…

Ліси безсилі?

Залишки лісів змивало з гір у села / Фото ДСНС

Ліквідація наслідків стихії – справа, звісно, першочергова. Але українська влада також має розібратися врешті решт з дуже серйозним питанням – що робити, аби мінімізувати шкоду від паводків? Причому постановка питання має бути саме такою. Бо власне причини паводків давно відомі…

Україна щороку потерпає від затоплень – у різних регіонах, у більших чи менших масштабах. Так було і так, на жаль, буде. Порівняно недавно – в 1998 і 2008 роках – західні області пережили приблизно співмірні потужні паводки, що й цьогоріч. Тоді розроблялися цілі програми боротьби з "великою водою". Але, як бачимо, майже нічого не змінилося – знову Україна "тоне".

Зважаючи на це, дуже дивує позиція деяких експертів, які нині в один голос запевняють: карпатські ліси не могли стримати такі величезні опади, тому вирубка дерев не є головною причиною катастрофи.

Цим же аргументом захищався і вже колишній голова Державного агентства лісових ресурсів Андрій Заблоцький. (Його буквально напередодні, 2 липня, звільнено рішенням Кабміну. Причини зрозумілі...)

Ліс не може приборкати стихію гірських річок, – казав Заблоцький. – Ліс – не дамба для запобігання паводків і стримування такої кількості води. Тому заяви, що причиною повеней є вирубки – це маніпуляція і популізм.

Узагальнив ці сентенції на недавньому брифінгу Денис Шмигаль. На питання про можливий зв’язок між вирубкою лісів і підтопленнями прем’єр-міністр відповів:

Фактично, та норма опадів, яка випала за останні три дні, була в рази більшою, ніж може спожити цілий карпатський ліс, який не стримував ці потоки води. Це, напевно, питання вже більше до науки, як відбуваються трагедії, з чого вони беруться, які причини…

Проблема комплексна

Рятівники за роботою / Фото ДСНС

Такий підхід до проблеми дуже спрощений і докорінно неправильний. Зрозуміло, що карпатський ліс самотужки не може стримати воду, якщо за годину випадає 10-денна норма, а за два дні – місячна. Але! Належний стан лісового господарства став би ключовим фактором у комплексі заходів щодо протидії паводкам. Бо це комплексна проблема – і саме на це треба зважати. І враховувати інші важливі фактори. Адже, окрім вирубки лісів, підтопленням, так би мовити, "сприяють":

• ерозія грунтів після вирубок, що дозволяє воді швидко потрапляти в річки
• неякісне будівництво лісових доріг і відсутність на них водовідводу
• несанкціонована меліорація і, як наслідок, знищення пойм річок
• забудова заплав та прибережно-захисних смуг
• хаотичне зведення гідроспоруд
• неправильний забір гравію, що призводить до розмивання берегів
• засміченість лісів, річок і берегів і т.п.

Якби держава комплексно (знову варто наголосити!) вирішувала всі питання (як це роблять у провідних країнах світу), то негативні наслідки паводків у Карпатах були б помітно меншими. Про це, до речі, ще в 2000 році писав академік Національної академії наук України Костянтин Ситник у своїй програмній статті "Знищення лісів та екологічні катастрофи". (Категорично рекомендуємо її для вивчення сучасним горе-чиновникам і експертам.)

Повінь у Карпатах: фотогалерея

Фото ДСНС, Укрінформ і DW

Що робити владі?

Нині про вплив вирубок лісів на масштаби паводків і про те, які превентивні заходи має вживати влада, не втомлюються нагадувати українські експерти Всесвітнього фонду дикої природи (WWF).

Вирубки лісу є однією з причин, що посилює саме вплив паводків, адже прискорює швидкість набору рівня води в річці, – кажуть у WWF-Україна. – Як це відбувається? При веденні лісового господарства мають місце різні типи рубок, однак значну частину займають саме суцільні – це рубки, під час яких весь деревостан вирубується повністю. У місцях суцільних рубок посилюється стік води, вона практично не затримується в ґрунті. Також варто зауважити про вплив на посилення паводку таких чинників, як наявність лісових доріг і трелювальних волок (шлях, яким тягнуть спиляні дерева чи вже розпиляні колоди), а також захаращеність потічків.

Водні потоки змивали навіть міцні залізниці / Фото ДСНС

Експерти фонду також підготували список рекомендацій щодо заходів, які варто вжити владі для запобігання руйнівним наслідкам повеней, зокрема, в лісовій галузі:

1. Повна заборона рубок у високогірних лісах, що розташовані на рівні 1100 і вище метрів над рівнем моря.
2. Вздовж водотоків у штучних насадженнях слід проводити виключно вибіркові рубки з метою формування природних насаджень; повністю заборонити будь-які рубки над водотоками в природних лісах.
3. Потрібно зменшувати долю і площу суцільних рубок, оскільки саме на таких територіях стік найшвидший.
4. Треба оперативно прибирати рештки та заготовлену деревину після рубок, оскільки вони посилюють руйнівну силу води і призводять до пошкодження інфраструктури.
5. Необхідно посилити контроль з боку компетентних органів під час здійснення лісогосподарської діяльності.
6. Реформувати лісову галузь з відповідним розділенням функції охорони лісу від функції господарювання.
7. Контролювати, щоб на місцях суцільних зрубів висаджувались або природно відновлювались породи дерев відповідно до висоти, де вони зростають.
8. Дотримуватися Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" і готувати якісні звіти при плануванні лісогосподарської діяльності.

"Якщо еколог отримує гроші…"

Стихія завдала величезних збитків / Фото Укрінформ

Було б добре, аби експертів Всесвітнього фонду дикої природи підтримали екологічні активісти, одна з головних функцій яких, до речі – контролювати дії влади в галузі охорони довкілля. Саме тому ми розпочали цей матеріал із запитання: чи прийдуть екологи і екоактивісти під стіни Верховної Ради під час доповіді прем’єра Дениса Шмигаля щодо ліквідації наслідків повені?

Втім, нині це питання, мабуть, риторичне. Бо в Україні діяльність багатьох екоактивістів і екологів перетворилася на фарс. Вони беруть активну участь у проплачених акціях і пікетах, дають на замовлення фейкові коментарі для медіа – і, в той же час, заплющують очі на реальні проблеми. Скажімо, ви пам’ятаєте екологічні акції після недавніх жахливих лісових пожеж у Чорнобильській зоні та інших регіонах країни? Акцій не було. Ніяких. Ні в Києві, ні в "обгорілих" областях. А ситуація катастрофічна – вогонь знищує Україну так само регулярно, як і повені. Тому не варто чекати екомітингів і зараз. І саме тому екоактивісти та екологи також несуть величезну відповідальність за руйнівні повені в Карпатах – разом з владою і "чорними лісорубами".

Політолог Кирило Сазонов навіть назвав причини, чому деякі екологи "не помічають" вирубку дерев у Карпатах, а потім стається стихійне лихо.

Якщо еколог отримує гроші від компанії, яка купує вирубаний ліс, то, звичайно, він буде заплющувати очі на вирубування, – каже Сазонов. – Якщо еколог працює в системі держструктури і отримує гроші готівкою у вигляді корупційних конвертів від людей, які займаються вирубуванням, то він теж буде заплющувати очі… У результаті безвідповідальності та ігнорування проблеми владою та громадськими організаціями, які нібито борються за екологію, ми отримали такий результат.

Велика вода підтопила цілі села / Фото ДСНС

Зате коли мова заходить про замовні мітинги чи передвиборчу агітацію – екологічні "діячі" часто на перших ролях. Їх безсоромно використовують політики (і влада, і опозиція), бізнесмени та чиновники. Бо тема охорони довкілля дуже серйозна, завжди на слуху і на неї чутливо реагує громадськість. Але "нерозбірлива" поведінка екоактивістів та екологів дискредитує як екорух, так і професію. А недовіра до них аж ніяк не сприяє вирішенню екологічних проблем в Україні, які ширяться зі швидкістю карпатської повені.

Читайте також актуальну статтю 24 каналу "Екологічні активісти за покликом чи "активісти за викликом"?