За основу взяли європейську практику, де діти з особливими потребами без проблем навчаються зі своїми здоровими однолітками.
Інклюзивні класи у київській школі № 168 почали запроваджувати ще 17 років тому. Інклюзивні класи у цьому навчальному закладі спершу впроваджували, як експеримент, каже директор. Однак, за роки експеримент переріс у справжню боротьбу за права дітей з особливими потребами.
Ми попри заборони приймали таких дітей. Ми просто зробили експеримент, тому що закону не було,
– розповідає директор школи Наталія Кравчук.
Попри те, що в Україні роками говорили про інклюзивну освіту, законодавчої бази, яка б регулювала цю сферу не було. Рішення: відкривати чи ні інклюзивний клас ухвалював на свій розсуд директор школи.
Він міг не взяти учня, бо, мовляв немає спеціалістів. Відтепер відмовити дитині з особливими потреба у шкільній освіті – не можна. Сьогодні Президент України підписав закон про інклюзивну освіту.
Читайте також: Міністр розповіла скільки потрібно грошей на реформу освіти
Навіть більше, приймаючи дитину з інвалідністю школа повинна створити умови: встановити пандуси, взяти на роботу асистентів, які допомагатимуть у навчанні. Все це планують фінансувати окремо з місцевих бюджетів.
Однак не всі школи готові до таких змін. Закону мало, потрібно аби зникли бар'єри в суспільстві.