В ефірі програми "Що це було?" член Громадської ради доброчесності і адвокат Роман Маселко зазначив, що навіть після Революції Гідності нова влада не хотіла відмовлятися від старих правил гри в судах.
"Після Революції Гідності всі зрозуміли, що влада просто так здаватися не буде. Вона захоче ті самі правила, тільки своїх людей поставити. Єдиний запобіжник – це була участь громадськості. Принаймні, ми так вважали. І, дійсно, наразі так воно і є", – сказав Маселко.
Читайте також: Чому Порошенко боїться створення Антикорсуду в Україні
За його словами, Громадська рада доброчесності мала функціонувати подібно до НАБУ, де думка громадськості враховується і на основі якої приймаються рішення.
"До того, як почалась судова реформа, коли створювалась Громадська рада доброчесності, ми вже мали досвід, наприклад, НАБУ. Бо там громадськість дійсно бере участь у конкурсних комісіях, вона приймає певні рішення і її участь безпосередня. Але з судами такого зробити не вдалося, щоб громадськість приймала якісь рішення. При доборі суддів та оцінці суддів громадськість насправді лише збоку. Вона може лише максимум сказати, що, мовляв, ми до цього судді маємо претензії, він недоброчесний, відповідно його треба або не призначити на нову посаду, або звільнити з чинної посади. Але всі рішення приймаються виключно Вищою кваліфікаційною комісією. Це перший етап. Потім Вища рада правосуддя. Це другий етап. А потім фіналізує все це президент. Тобто участь громадськості є лише дорадчою", – пояснив адвокат.
Серед досягнень ГРД Маселко назвав збільшення кількості необхідних голосів для призначення недоброчесного за висновками Ради судді.
Єдине, чого ми досягли, і це з великим боєм, то це, якщо ми кажемо, що цей суддя недоброчесний і це підтверджується окремими фактами, то цього суддю для призначення далі потрібно голоси не трьох членів ВККС, а 11-ти,
– зауважив він.