Після московських терактів російська преса почала ставити питання, наскільки російський бізнес пов’язаний з російським суспільством. Саме питання виникло через ситуацію на фондовому ринку, який продовжував зростати після вибухів у столичному метро, паніки на московських вулицях та навіть після повідомлень про десятки загиблих. Індекс РТС протягом того дня зріс більш ніж на 2%, хоча з ранку відреагував незначним зниженням. Чому так сталося, що смерть людей під боком у біржових торгівців аж ніяк не вплинула на їхні настрої? Основна версія: намагання інвесторів купити папери за привабливою ціною, яка склалася після ранкового зниження.

Саме по собі напрошується порівняння з терактами у Нью-Йорку 2001 року, на які провідні індекси США і всього світу відреагували рекордним падінням. Але є одне «але». Звичайно інший масштаб трагедій. До того ж, основною мішенню терористів тоді став «Всесвітній торговий центр» - вмістилище штаб-квартир найбагатших корпорацій найбагатшої країни. Отже, той удар прийшовся, якщо не у серце, то десь поблизу, фінансового світу загалом, та фондового ринку зокрема. Звідси і відповідна реакція інвесторів.

У московському метро інвесторів та банкірів не було. Там були звичайні люди. Оскільки вибухи не торкаються фінансових воротил особисто та не завдають значних ударів економіці, впливу на ринок вони не матимуть. І не варто звинувачувати бізнес. Його головне правило: «прибуток понад усе», ніхто не скасовував. І мова не лише про міфічних інвесторів. Це підтвердили і московські таксисти, які відреагували на теракти підвищенням тарифів.

«Талант – це вміння переживати за іншого», - писав М.Жванецький. Нажаль, талантів мало. Отже, продовжуємо заробляти.