Над Європою нависла ще більша загроза масштабної війни з Росією, – CNN

Журналісти CNN розповіли, що через понад 2 роки після початку масштабних бойових дій в Україні все більше європейських держав думають про повернення строкової служби у своїх арміях.

Цікаво Війна в Україні може тривати роками, але Росія поступово виснажується, – Bloomberg

Європейці думають про повернення строкової служби

Автори матеріалу розповіли, що декілька європейських країн знову запровадили або розширили обов'язкову військову службу на тлі дедалі більшої загрози з боку Москви. Роберт Гамільтон, керівник відділу досліджень Євразії в Інституті досліджень зовнішньої політики, який служив офіцером армії США протягом 30 років, зазначив, що ці дії є частиною низки заходів, спрямованих на посилення оборони, які, ймовірно, будуть ще збільшені.

Ми приходимо до розуміння того, що нам, можливо, доведеться змінити спосіб мобілізації на війну та спосіб виробництва військової техніки, а також набору та навчання персоналу,
– сказав дослідник.

Ризики більшої війни у Європі зросли після того, як російський президент Путін вдався до відкритого конфлікту в Україні, переслідуючи свою мету "відтворити радянську імперію", сказав генерал Уеслі Кларк (у відставці), який обіймав посаду Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО у Європі.

Низка європейських країн припинила обов'язковий призов після закінчення холодної війни, але кілька країн, зокрема в Скандинавії та Балтії, відновили його в останні роки, головним чином через загрозу з боку Росії. У деяких країнах відмова від строкової служби може призвести до штрафів або навіть ув'язнення.

Однією з останніх призов запровадила Латвія. З 1 січня цього року була відновлена ​​обов'язкова військова служба, яка була скасована у 2006 році. Громадян чоловічої статі мають призвати протягом 12 місяців після досягнення 18-річного віку або закінчення навчання для тих, хто ще навчається.

У квітні Норвегія представила амбітний довгостроковий план, який майже вдвічі збільшить оборонний бюджет країни та додасть до збройних сил понад 20 000 військовозобов'язаних солдатів, службовців і резервістів.

Призов у ​​Норвегії є обов'язковим, і у 2015 році ця країна стала першим членом оборонного альянсу НАТО, яка призиває чоловіків і жінок на рівних умовах.

В інших країнах Європи також відбуваються зміни щодо призову

У матеріалі мовиться, що дискусії про призов на військову службу точаться і в інших європейських країнах, де його зараз немає. У Великій Британії консерватори висунули ідею військової служби під час своєї виборчої кампанії.

Але, мабуть, найдивовижніша трансформація відбувається в Німеччині, яка після закінчення Другої світової війни прагне уникати суттєвої мілітаризації. Вперше після холодної війни Німеччина цього року оновила свій план на випадок конфлікту у Європі, а міністр оборони Борис Пісторіус у червні представив пропозицію щодо нової добровільної військової служби. 

Однак не всі європейські держави готові відповісти на цей виклик. У Литві, наприклад, думки про військову службу серед студентів відрізняються, сказав Паулюс Вайтекус, президент Національної спілки студентів Литви.

Оскільки країна знову запровадила обов'язкову військову службу у 2015 році через "зміну геополітичної ситуації", близько 3500 – 4000 литовців у віці від 18 до 26 років залучаються щороку на дев'ять місяців служби в армії.

Оскільки призов залишається непопулярною темою в деяких країнах, НАТО намагається досягти своєї нової мети: мати 300 000 військовослужбовців, готових бути залученими протягом одного місяця, і ще пів мільйона, що поповнять лави збройних сил протягом шести місяців, сказав Шон Монаган, запрошений співробітник програми "Європа, Росія та Євразія" Центру стратегічних і міжнародних досліджень.

У той час, як НАТО заявило, що вже досягло цієї мети, ЄС сказав, що його членам буде важко. НАТО покладається на американські сили для досягнення своєї мети. Європейським союзникам потрібно знайти нові шляхи формування військового персоналу. Тут треба щось робити,
– сказав Монган.

Інша проблема полягає в тому, що ця ціль дасть змогу НАТО боротися лише з порівняно коротким конфліктом тривалістю до шести місяців, додав Монаган.

Європа має шукати нові моделі військової служби

Один із нових членів НАТО, Фінляндія, має спроможність залучити понад 900 000 резервістів, до того ж 280 000 військовослужбовців готові негайно відреагувати в разі потреби. Однак у мирний час у Силах оборони Фінляндії працює лише близько 13 000 осіб разом із цивільним персоналом.

Фінляндія є хорошим прикладом, оскільки її резервні сили можуть бути інтегровані в дуже невеликі активні сили, сказав Гамільтон з Інституту дослідження зовнішньої політики. Він пояснив, що історично склалося так, що Фінляндія була "вклинена" між НАТО та Радянським Союзом, не приєднавшись до жодного з них, тому їй потрібно було захищати себе самостійно.

У Норвегії та Швеції подібні моделі. Обидві країни мають суттєву кількість резервістів, хоча й не так багато, як Фінляндія.

У Швеції, де призов на військову службу тепер також є гендерно нейтральним, у 2024 році призвали близько 7000 осіб. За даними збройних сил Швеції, у 2025 році ця кількість зросте до 8000.

Чи готове НАТО до можливої війни із Росією

Протягом останнього десятиліття НАТО переглядало свою стратегію та нарощувало потенціал у відповідь на більшу загрозу з боку Москви. Повномасштабний напад Росії на Україну у 2022 році неминуче спонукав союзників переоцінити, чи готові вони до війни, та зміцнити свою оборону.

З 2014 року НАТО зазнало найбільш суттєвої трансформації нашої колективної оборони за покоління. Ми запровадили найповніші оборонні плани з часів холодної війни, наразі понад 500 000 військових перебувають у стані високої готовності,
– сказала CNN речниця НАТО Фара Дахлалла. 

Хоча союзники по НАТО "безумовно готові воювати сьогодні ввечері", все ще залишається питання, чи готові вони до тривалої війни, такої як в Україні, сказав Шон Монаган, зазначивши, що в низці галузей ще слід зробити потрібну роботу. До них належать промислові потужності, витрати на оборону та стійкість суспільства, зокрема питання призову.

Спосіб набору та навчання військового персоналу є рішенням для окремих країн, сказала Фара Дахлалла. Водночас речниця НАТО додала, що, як альянс, блок не передбачає обов'язкову військову службу.