Є сенс розібратися, враховуючи російсько-українську війну і спроби Кремля забезпечити собі "перемогу на фронті".
Читайте також Українська сенсація в Татарстані: як наші дрони змінили історію ринку зброї за один день
Особливість 1: 150 тисяч – це і багато, і мало?
Зростання попиту у строковиках пов'язане з двома етапами збільшення чисельності збройних сил Росії – Владімір Путін видавав відповідні укази у 2022 та 2023 роках. Обидва рази чисельність армії збільшувалася приблизно на 130 тисяч, причому завдяки військовій складовій, а не цивільному персоналу. Але одна справа видавати укази, інша – знайти призовників.
Для розуміння ситуації раджу подивитися на віково-статеву піраміду населення Росії. У призовному віці зараз найменші покоління росіян.
Тобто на чергову призовну кампанію може просто не вистачити придатних (і охочих служити) громадян. Тим паче, що призовна кампанія триває двічі на рік. Саме тому у Росії збільшують призовний вік, прагнучи "захопити" і тих, хто сподівався "відсидітися" до заповітних 28 років.
Особливість 2: нові резерви у вигляді української молоді
Одним збільшенням призовного віку справа не обмежується. Кремль заявив про "приєднання нових територій", тобто окуповані частини Запорізької та Херсонської областей він вважає своїми. Значить мобілізація проходитиме і там. Молодим громадянам України "пропонуватимуть" послужити Росії. За відмову їх будуть переслідувати.
Цікаво Ми входимо у "дивний новий світ", у якому буде один засіб стримування
Особливість 3: але не на фронті?
Не зовсім. У Кремлі заявляють, що строковиків не відправлятимуть на фронт. Як і в тилові райони окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Але про прикордонні області (Брянську, Бєлгородську, Курську, Ростовську), а також про Чорноморський флот Росії ніхто нічого не говорив. Тому навіть строковики можуть виявитися учасниками цілком реальних бойових дій. Якщо у Кремлі вирішать спробувати "відкрити ще один фронт", наприклад, у напрямку Харкова, то гарантовано виявляться. І нарешті варто згадати історії допитів полонених в Україні.
Особливість 4: річ не тільки в строковиках
Крім строковиків, які можуть не потрапити на фронт, варто враховувати таку логіку:
- збільшення кількості строковиків навіть у тиловій частині вивільняє частину контрактників, яких можна відправити на фронт тут і зараз;
- окрім призовної кампанії, у так званих "ДНР" та "ЛНР" на квітень запланована чергова хвиля мобілізації. Ймовірно, аналогічні рішення будуть ухвалені й щодо окупованих частин Запорізької та Херсонської областей;
- після теракту в Підмосков'ї розгорнулася інформаційна кампанія, спрямована на мігрантів із Центральної Азії. З одного боку, їх за визначенням демонізують, з іншого – підкреслюють "виключення", якими є мігранти, що воюють за Росію. Тобто посилиться процес вербування до російської армії вихідців із країн Центральної Азії;
- не припиняються запущені у 2022 – 2023 роках механізми вербування, які дозволяли підтримувати чисельність армії (і навіть поступово нарощувати її), попри втрати на фронті.
Можна припустити, що всіма перерахованими методами Росія намагається вже у найближчі 2 місяці отримати додатковий людський ресурс для створення нового угруповання, здатного загрожувати Україні.
Рекомендуємо А що там із Президентським університетом? Історія про премію та будівництво на паузі
Небезпечна тенденція
Це, в принципі, не нове і прогнозоване. На тлі проблем за допомогою від партнерів, внутрішньоукраїнських політичних процесів, довгого обговорення нового закону про мобілізацію для Кремля найближчі місяці є чудовим "вікном можливостей". Кремль може спробувати домогтися переваги та запропонує вихід на переговори про, наприклад, перемир'я з "позицією сильного".
Але є одна дуже небезпечна для України тенденція. Це спроба повторити "кейс Донбасу" на окупованих у 2022 році регіонах. Мовиться про те, щоб змусити українців йти воювати проти України.
Тут для Кремля не такий важливий саме військовий результат — важливі жертви. Простіше кажучи, чим більше мобілізованих (призваних) загине, то краще. Така собі спроба роз'єднати кров'ю.
Для України як держави, для українських спецслужб, структур, які займаються інформаційними операціями, є поле для роботи. З одного боку дати алгоритми, як уникнути призову/мобілізації (виїхати, на жаль, більшість не зможе), з іншого – подумати як гарантувати можливість переходу на свій бік тих, кого вже встигли загребти в армію. Ну і, зрештою, не забувати, що частина таких "мобілізованих" може допомогти й у розвідувальній діяльності.
А ще одна спроба активізації на фронті буде. І вона може розпочатися вже у травні.