Про "антиахметівський" закон і податки: ексклюзивне інтерв'ю з Гетманцевим

Про це повідомив у програмі Катерини Соляр "Перехресний допит" на 24 каналі голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Також він розповів про оподаткування городини, птахівництва, державний бюджет та укріплення українських кордонів.

Читайте першу частину інтерв'ю Кілька тисяч доларів на повноліття: інтерв'ю з Гетманцевим про економічний паспорт українця

Про законопроєкт №5600

Перед ухваленням законопроєкту №5600 Сергій Фурса назвав його "драконівським" документом з такими ж повноваженнями для нереформованої податкової. Тепер податкова може надсилати запити до банків.

"Шокуюча" інформація – податкова може надсилати запити! Вона завжди могла надсилати запити до банків. У межах законодавства "Про банківську таємницю" банки повинні були розкривати податковій цю інформацію, там нічого не змінюється взагалі.

У чинному законодавстві зазначено, що Державна податкова служба може скеровувати запит, якщо має докази, які свідчать про порушення. Зараз така норма закону.

Ми вставили одне слово і замінили "має докази, що можуть свідчити про порушення". Бо відбувається безглузда ситуація. Проведемо паралелі. Наприклад, аби мені допитати вбивцю, треба спочатку встановити, що злочин відбувся, що ця людина – дійсно вбивця, а потім її допитати.

Говорячи про податкові відносини, якщо податкова має інформацію, яка може свідчити про певне правопорушення, вона має право надіслати запит. Це нормальні речі.

Ба більше, ми почули бізнес. У нас були дуже плідні й важкі перемовини з експертами, які давали конструктивні зауваження до тексту законопроєкту. Вони говорили, що іноді податкова надсилає ті ж самі запити і це обтяжує бізнес.

Ми з цим погодилися і дали право бізнесу не відповідати на запити Державної податкової служби з одного й того ж питання або якщо ті ж самі документи раніше вже надіслали ДПС.

Гетманцев: "Ми почули бізнес" / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Платник може відмовитися надавати відповіді на повторні запити. Це є баланс. Що ми говоримо, коли згадуємо про податковий законопроєкт? Ми не повинні жити в парадигмі слоганів з соцмереж про "вбивство бізнесу" і "знущання".

Коли ми говоримо про податковий законопроєкт, ми повинні згадувати про баланс інтересу бізнесу, інтересу суспільства й інтересу держави. Якраз у комітеті є та точка, де ми намагаємося знайти цей баланс.

"Запобіжники" норми до другого читання

Що говорять у соціальних мережах? "Вбивство бізнесу полягає в тому, що податкова заборонятиме керівникам підприємств-боржників виїжджати за кордон". Ставлять крапку й збирають під цим лайки. Однак вони не говорять про те, що ця норма до другого читання містить декілька "запобіжників":

• це повинен бути податковий борг, а не податкове зобов'язання, яке перебуває в суді, а податкове зобов'язання щодо якого є рішення;
• цей борг повинен бути несплачений упродовж 240 днів;
• борг становить від 1 мільйона гривень, тобто дрібні боржники не підпадають під цю конструкцію;
• найголовніше – рішення щодо того, застосовувати цей захід чи ні, повинен ухвалити суд, а не податкова. ДПС може просто звернутися до суду, а суд – оцінивши усі обставини справи, ухвалити рішення.

З іншого боку, якщо людина – аліментник, не сплачує аліменти чи, наприклад, заборгувала вам гроші, ви можете піти до суду й заборонити їй виїжджати за кордон. Щодо публічного боргу такого нема.

Ми дійсно віримо в те, що приватний борг повинен мати більший рівень захисту, ніж публічний, борг людини перед усім суспільством? Кого ми захищаємо?

Коментар від нашого глядача: "Дуже схоже, що коштом фізосіб держава хоче підвищити надходження до казни. Законопроєкт №5600 – це знущання із платників податків, середній клас не може стати на ноги після коронакризи й локдаунів".

Щойно ви почули цитату псевдоекспертів, які розганяють соцмережами. Якого малого та середнього бізнесу стосується цей законопроєкт?

Коли ви мені ставите таке запитання, наша дискусія закінчується одним – я запитую навзаєм, які конкретно норми №5600 стосуються простих людей, малого й середнього бізнесу. Їх там немає.

Цікаво Батьки матимуть доступ до рахунків дітей, – Гетманцев про економічний паспорт

Є питання, складні за своєю природою – це податки. Якщо ти хочеш у цьому розібратися, відкриваєш текст і намагаєшся розібратися у коментарях моїх, Мінфіну, фахівців, бачиш, які конкретно норми кого стосуються у цьому законопроєкті.

Найголовніше – хто й чому його дискредитує. Той, хто його дискредитує, іноді – це просто неграмотна людина, а іноді – людина, яка виконує чиєсь замовлення.

Повне інтерв'ю з Данилом Гетманцевим: дивіться відео

Ви хочете людям насаджувати цей законопроєкт чи хочете, щоб люди вас розуміли й підтримували, навіть коли людина не читає ваші коментарі?

Я хочу, щоб в нашій країні була справедлива, прозора податкова система, яку розуміють люди. Я для цього роблю все можливе, зокрема ніколи не відмовляюся коментувати жодного, навіть незручного, запитання. У мене з'являються інтерв'ю щотижня.

Але якщо люди не займатимуться самоосвітою, не читатимуть самостійно ті речі, які вони критикують, ми не можемо розраховувати на те, що побудуємо цивілізовану економіку й фінансову систему, якщо вдаватимемо з себе дітей, що не вміють читати.

Про оподаткування городини

За нормами закону щодо оподаткування городини, вирощеної на земельній ділянці… Це бабуся має сплачувати 18% від вартості яблук, які виростила в себе на городі?

Приблизно четверта частина закону присвячена оподаткуванню земель, які обробляють "втемну". У нас є третина земель сільськогосподарського призначення, які обробляють. Але ні держава, ні органи місцевого самоврядування їх "не бачать" взагалі.

Гетманцев розповів про оподаткування городини / Фото Валентини Поліщук, 24 каналу

Тому передбачають введення мінімального податкового зобов'язання, яке оподатковуватиметься в певному обсязі – 4% від нормативної грошової оцінки землі на гектар повинне складати ваше мінімальне податкове зобов'язання.

Якщо його обробляють "втемну", як ми дізнаємося, що з нього продають?

У тому й річ. Якщо існує гектар сільськогосподарської землі поза межами населеного пункту – це важливо. Усе, що існує в межах села, селища чи міста взагалі не стосується цього податку.

Але якщо є за межами населеного пункту ділянка, ми вважаємо, що вона повинна приносити дохід і плата за цей дохід має становити не менше, ніж 4% від нормативної грошової оцінки землі.

Водночас ці 4% можна сплатити по-різному. Це може бути податок на доходи фізичних осіб орендодавцю, який сплачує підприємство, або податок на прибуток підприємства.

Усі податки вираховують з цієї суми й потрібно сплатити лише різницю. Чому? Тому що загалом державою аграрії уже сплачують понад 4% – є 6%, 7%. Однак є люди, які перебувають в абсолютній "темряві".

Зверніть увагу Не стосується пересічних громадян, – Марченко про оподаткування городини

Нам опозиція говорить: "Ви хочете обкласти одноосібників". Ми не хочемо обкласти одноосібників, ми хочемо їм виплатити гроші, щоб вони вийшли з тіні. Бо якщо одноосібник, який обробляє 10 гектарів землі, просто зареєструється як селянське фермерське господарство, матиме від держави:

• 5 тисяч гривень на рік дотацій на гектар;
• 5 тисяч гривень на корову – до 50 корів на господарство;
• виплату 36 тисяч гривень на рік допомоги на облік.

Там власне обліку немає, але така дотація є і держава її також виплачує. Держава за нього і за членів селянського фермерського господарства сплачуватиме Єдиний соціальний внесок, тобто пенсію, такого нема навіть у ФОПів.

Це абсолютно аномальні умови для допомоги фермерам. І щодо цього податку у них є знижка 50%. Просто зареєструйся, аби тебе бачили, отримай від держави дотації і живи спокійно, годуй свою сім'ю.

Ми абсолютно розуміємо, що це є найважчою працею – праця одноосібника. І ми хочемо йому допомогти. Доки ми не зрозуміємо, що прозорий, чистий, білий бізнес – це правильно, доки ми ховатимемось – не побудуємо нормальну економіку. Крастимемо самі в себе.

Про податок для птахівництва

Так звана поправка Косюка – єдиний податок для птахофабрик – депутати збільшили у понад 50 разів, але водночас птахівництво взагалі вилучили зі спрощеної системи оподаткування.

Це була моя принципова позиція. Ми вважаємо, що це – абсолютно корупційна пільга, яку надали упродовж минулого скликання. В чому корупційність: єдиний податок IV групи сплачується, виходячи від обсягу земель, які ви обробляєте.

Є логіка в тому, що ти можеш визначити, що, наприклад, гектар, повинен приносити такий дохід і 300 гривень від цього доходу бере місцевий бюджет. А птахівництво абсолютно не залежить від землі, на якій стоїть фабрика. Дохід формується там інакше. Вони ж не обробляють цю землю.

До теми Ліквідація корупційних пільг, – Гетманцев розповів про податок для птахівництва

Так само як і фабрика з легкої промисловості – там теж є льон, наприклад, але ж вони не сплачують єдиний сільськогосподарський податок IV групи. А тут при 62 мільярдах доходу галузь сплатила 17 мільйонів у 2020 році.

Це ж абсолютна корупційна річ. Водночас виробники курятини в нашій державі – це потужні світові гіганти. Ця поправка стосується і яйця, і курятини.

Ми перевели їх на загальну систему оподаткування. Платіть, будь ласка, нормально, як сплачують всі великі підприємства в Україні. Вони спробували взагалі збити це, намагалися поставити поправку на підтвердження.

Я не голосував за неї, вона пройшла, але водночас інша поправка, яка прибирала їх з цієї системи і власне реалізувала те рішення, встояла. Тому наразі ми можемо говорити, що з 1 січня їм треба переходити на загальну систему оподаткування. Це абсолютно правильна річ. Я завжди стояв на позиції ліквідації корупційних пільг.

Про держбюджет

Соцвиплати у бюджеті на 2022 рік підвищуються на 3 – 5%, водночас інфляція приблизно 9,6%. Виходить, що найбідніші знову стають ще біднішими?

Ні. 3 – 5% – це неправильна цифра. Соцвиплати підвищуються. Але якщо ми говоримо про прожитковий мінімум, він дійсно не підвищується так, як би нам хотілося. Він знизився вдвічі, можливо, так вже казати не можна, але за попередників.

Зауважу! У 2013 році прожитковий мінімум дорівнював фактичному прожитковому мінімуму, це було абсолютно злочинне рішення, але ми його зараз виправляємо. Зробити це непросто.

Ми допомагаємо певним категоріям громадян. Можемо говорити, що вже на сьогодні за 2,5 роки на 30% зросла середня пенсія. Ми індексуємо пенсії щороку, а не під вибори. Індексуємо пенсію військовим пенсіонерам і науковцям, що також не робили.

Основні показники бюджету на 2022 рік / Інфографіка 24 каналу

Ми робимо доплати людям 80+ та 85+ років. Якщо говорити про бюджет наступного (2022 – 24 канал) року, ми безпрецедентно підвищуємо заробітні плати медикам вдвічі. У нас лікар матиме мінімальну заробітну плату 20 тисяч гривень, а середня буде 24 тисячі гривень.

Якщо ми говоримо про медсестер – 13,5 тисяч гривень. На це рішення витрачають 34,5 мільярди. Чи потрібно підвищувати заробітні платні вчителям і поліцейським? Безперечно це треба робити.

Ми не можемо зробити це одночасно, доки у нас половина економіки в тіні і доки у нас найбідніший бюджет Європи. Це правда. Будемо дорослими людьми і виходитимемо з реалій, а не з тих казок, які розповідає опозиція.

Про укріплення кордонів

Перше питання, яке сьогодні стоїть на порядку денному, це можливість повномасштабного вторгнення Росії. Денис Монастирський говорив, що потрібно 17 мільярдів на рік, щоб укріплювати кордони. Але замість них в бюджет 2022 року дали 700 мільйонів, а на будівництво доріг – 19 мільярдів гривень. Зачитаю коментар: "Дороги ми будуємо для танків Росії?".

Будівництво кордону – це насамперед проєкт, який вимагає фінансування і це певний процес. Тому для старту цієї програми це достатньо грошей. Якщо ви говорите про дороги – то на них виділили набагато більше, ніж 19 мільярдів наступного року (2022 – 24 канал).

Читайте детальніше Для старту грошей достатньо, – Гетманцев про укріплення кордону України

Дороги, як і "Велике будівництво", і школи, і дитсадки – є абсолютним нашим пріоритетом. Бюджет – це завжди політика, це завжди вибір між політичними цілями тих чи інших партій.

До речі, ми 28 років говорили, що треба будувати дороги, з цим гаслом йшли всі політичні сили. Але коли ми дійсно почали їх будувати, ми викликали неабияку критику. Мені здається, краще нехай нас критикують за дороги, аніж за те, що ми щось десь вкрали.

Дивно чути, що ви говорите про те, що в пріоритеті дороги, коли у нас може початися повномасштабна війна…

Ми виділяємо необхідні гроші для складання відповідної проєктної документації і на кордон. До речі, кордон не будували в нашій державі 29 років. Нікого це взагалі не хвилювало. Де були такі запитання?

Але не було таких вторгнень…

Вторгнення у нас не було з 2014 року… Ми цей процес закцентували, почали робити і ми його доведемо до кінця. Так само як і доведемо до кінця те, що дороги у нас стануть європейського рівня. Люди бачать, як це відбувається.

У першій частині інтерв'ю з Данилом Гетманцевим читайте про економічний паспорт українця, Фонд для майбутніх поколінь та "антиахметівський закон".