Дійсно, в сьогоднішньому кінопросторі важко віднайти хорошу і невульгарну комедію. А ще з глибоким суспільним підтекстом. Французький комедійний режисер Філіп де Шоврон висвітлив мультикультуралізм з гумором, аби не починати прямих сумних розмов.
Емігранти зі Сходу та Африки вже стали частиною Європи. Спочатку Старий Світ заоохочував їх приїжджати, потім обурювався, а зараз змирився. Згодом канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила –мультикультуралізм потерпів поразку. Але чому? Може, відповідь треба шукати не у державній політиці, а в приватних історіях звичайних людей.
Європейська толерантінсть має межу
«Шалене весілля» – іронічна історія однієї середньостатистичної французької сім'ї. Де чотири доньки одружились – одна з китайцем, одна з євреєм, інша з турком, а остання з чорношкірим. Сюжет крутиться саме навколо історії з останньою дочкою. Адже батьки вже давно змирились з обранцями трьох попередніх, а тут четверта теж робить вибір не на користь етнічного француза. Все таки європейська толерантність має межу. Батьки, наче, раді своїм трьом зятям, та в душі не полишають надію отримати четвертого - свого.
І тут де Шоврона можна поспішити звинуватити в расизмі, як і всі сторони конфлікту. Адже тільки родина збирається за святковим столом – одразу починають суперечності на расовому грунті. Представник кожної з національностей вважає свій народ найкращим і панівним над іншим. На прикладі цих суперечок автор «Шаленого весілля» майстерно висміює стереотипи про кожну з націй. Зрештою їх розвінчує.
Не расизм, а намагання зберегти свою ідентичність
Проте справжнім расизмом несе таки від родини останнього жениха чорношкірого Шарля. Його батько – образ класичного пригноблювача інших національностей. Що ж, все таки для вірусу расизму не має значення колір шкіри. Комедія руйнує ще один міф.
Далі у фільмі виникає питання – чи взагалі справа в пригнобленні націй, може, це намагання батьків зберегти ідентичність свого походження. Хоч і на завершення фільму всі миряться, залишається гіркий присмак жалю. Як каже батько - француз - я ж так хотів, аби моя донька вийшла за свого земляка, я ж так хотів зберегти традиції, а батько-африканець сумно киває головою. Не зважаючи на толерантість – змішання рас залишається проблемою, особливо, коли це торкається тебе особисто. У комедії Філіпа де Шоврона є один, наче, не примітий момент – матір чотирьох доньок, аби приготувати інтернаціональний обід, ходить по різних відповідних крамничках. Після відвідин однієї, турок кидає їй у слід – ну і що ж буде з цією країною, коли навіть літні жінки переходять в Іслам…