Про блокування трибуни у Верховній Раді
– Обговорювати деокупацію на підставі рішення, якого ніхто не бачив, неправильно. Вчора внесли у парламент і сьогодні, не обговорюючи його в належний спосіб, захотіли прийняття. Ключове рішення, яке стосується оборони країни, заслуговує на вивчення. Оскільки цього зроблено не було, то це спричинило таку реакцію. Інша причина блокування трибун – сам зміст законопроекту.
Недоліки законопроекту про реінтеграцію Донбасу
– Є кілька речей, які вкрай необхідні для врегулювання статусу деокупації та окупації. Визнання агресії та окупації потрібне для захисту людей та солдат. Необхідно вказати дату початку агресії, за яких умов ми вважатимемо її закінчення. Треба прописати юридичні наслідки агресії Росії – ми не проводимо вибори, там не діють органи української державної влади, не торгуємо з окупованими територіями, як ми захищаємо права людей, які є на окупованих територіях. Це все стосується прав і свобод та повинне бути відображене в законі.
Одна справжня мета закону – відновити торгівлю з окупованими територіями, зробити це фактично нелегально і ділити ці прибутки під дахом їхньої вертикалі. Є друга мета, яка захована в перехідних положеннях. Там є небезпечна норма, яка вказує, що парламент схвалює рішення президента про застосування Збройних сил України. Нам пропонують наперед дати дозвіл Порошенку застосувати сили у мирний час. Ці повноваження неможливо буде забрати. Це фактично приватизація армія, передача ЗСУ у ручне управління президента.
– Окрім цього, оперативний штаб, який вони планують створити, буде видавати дозволи на перевезення товарів. Оперативний штаб – це не орган державної влади. Так фактично створюються умови для контрабанди з Донбасом під керівництвом президента та Генштабу.
Міжнародний вплив на політику України
– Якщо національним інтересам суперечить визнання Мінських домовленостей, то не треба туди їх вносити. Якщо національним інтересом є визнання російської окупації і наслідки цієї окупації для країни агресора – значить треба їх приймати і переконувати західних партнерів у цьому.
Кожен дбає тільки про свої інтереси. І тільки Україна про це не дбає. Спочатку ми покладалися на "старшого брата", який виявився не старшим, і не братом. Тепер ми покладаємося на наших західних партнерів. На них справді треба покладатися. Але вони будуть партнерами, коли і ми доростемо до партнерства. А бути партнерами означає мати власну позицію. Коли ж такої позиції немає, то тебе будуть постійно "пхати".
– У 1991 році, за декілька місяців до проголошення Незалежності України, нас переконували це не робити. Джордж Буш-старший називав це "суїцидальний націоналізм". Те саме було з відстороненням Януковича. Нас переконували домовлятися з ним. Але в нас є свій національний інтерес.
Реакція Росії на прийняття законопроектів про реінтеграцію
– Росії не вигідно реагувати на цей закон будь-яким загостренням, бо це фактично підтверджує їхню агресію і розширює простір окупації. Ймовірність, що Росія може спровокувати якісь загострення, завжди велика. Для цього не треба приймати закони, бо Федерація може зробити це в будь-який момент.
Про наказ президента відсторонити мера Миколаєва
– Президенту не вдалося задушити Львів, де міським головою є лідер партії. Це спровокувало агресію на міського голову Миколаєва. Є фактично прямий наказ з Адміністрації Президента, був прямий наказ, бо він вже виконаний, знищити будь-якою ціною.
Мер, який користується безпрецедентною підтримкою містян, який спокійно ходить вулицями, зустрічається, слухає людей і чує людей, який перетворює це місто, який мав довіру міжнародних партнерів. Але президенту не потрібно сильного місцевого самоврядування, йому треба просто рабів, тому був наказ знищити. І от сьогодні цей наказ по-рабськи виконали: 43 голоси за відставку мера, якого підтримує місто.
– Мені шкода місто, тому що місто постраждає. Зараз поставлять чергового раба, який відмиватиме гроші. А мера це посилить, тому що він мав підтримку і повагу людей. Я думаю, що народ зараз ще більше переконається, наскільки ця людина готова захищати їхні інтереси.
Більше – дивіться в інтерв'ю з Оксаною Сироїд.