Човен, знайдений 3 роки тому у ріці Стир, викликав справжній фурор у світі істориків та науковців. Зроблений він був із суцільної деревини, через що його називали однодеревка.
Читайте також: На узбережжі США знайшли загадкову морську істоту, подібну до Лохнеського чудовиська: фото
На такому плавали ще до нашої ери. Експерти не виключають, що він мав і оборонне призначення. Довжина – майже 12 метрів, і подібних в Україні немає. Польські науковці визнали його знахідкою Європи-2016. Припускають, що свіжа деревина важила до 30 тонн.
Керівник литовський сказав: "Який це човен, це – цілий корабель!" Це знахідка європейського значення. Унікум! Ми вивчаємо підводну археологію, і на даний час такого в Європі ми ніде не фіксували,
– запевнив директор Маневицького краєзнавчого музею Петро Хомич.
Та запал і захоплення швидко згасли. Спершу, кілька місяців, човен зберігали у цьому приватному ставку. Тоді хто ним тільки не цікавився – від громадськості до чиновників.
А потім раптово усі забули. Тепер історичний раритет утримує власник будівельного ангара. Доглядає, аби той не розвалився. Адже без води і належного догляду човен може скоро стати зруйнованим раритетом.
Підприємець зізнається: більше не може опікуватися човном. Для бізнесу йому потрібна та площа, яку займає знахідка. А більше старовину поки нікуди взяти не можуть. У звичайні музейні зали човен не поміститься, бо має надто великі розміри. Спеціальної зали для нього ще не побудували. Чиновники лише щороку підраховують, скільки грошей на це потрібно.
"Сума коштів є наступною: згідно з проектом, який розроблявся наприкінці 2017 року, вона в межах 1,5 мільйони гривень. Виділили понад 70 тисяч гривень і розробили проектно-кошторисну документацію", – запевнив голова Маневицької райдержадміністрації Андрій Линдюк.
Свого часу норвезькі музейники готові були викупити човен за 100 тисяч євро. Але їм продавати відмовились, адже це надто цінна знахідка для України. Тільки виявилося, що її утримання Волині не по кишені.
До слова, квіткові малюнки знайшли під час ремонтних робіт у Ліндісфарнському замку, який розташований на острові британського графства Нортумберленд. За словами науковців, розпис був зроблений близько 350 років тому.