Мораторій продовжили на рік. Хоча окремі політичні персонажі наполягали на тривалішому терміні – щонайменше 5 роках. Дискусій і політичних спекуляцій довкола питання продажу землі в Україні існує чимало. Камінь спотикання – в Україні досі не прописані "правила", за якими землю можна продавати без шкоди національній безпеці і без збитку для держскарбниці.

Ринок землі і його "нескладухи"

Як пояснив у коментарі сайту "24" керівник сектору "Сільське господарство" Офісу ефективного регулювання Андрій Заблоцький, поки що Україна не готова на 100% до відкриття ринку землі у тому вигляді, в якому це передбачає скасування мораторію: повністю відкрити ринок земель сільськогосподарського значення для купівлі та продажу і створення вільного ринку. Існує ряд питань, які потребують законодавчого узгодження. І недоцільно, не вирішивши їх, відкривати ринок землі.

Це питання відмерлої спадщини, зонування тощо. Але основні – це встановлення критеріїв щодо продажу земель сільськогосподарського призначення, певних "запобіжників": чи матимуть право іноземці купувати таку землю, який обсяг земель можна продавати в одні руки, який порядок тощо,
– пояснив фахівець.

Ще одна велика проблема, за словами Заблоцького, – у сільгосппідприємств, які сьогодні працюють на цьому ринку, немає достатньої кількості коштів, щоб викупити більшу частину тих земель, яку вони обробляють.

Є питання з фінансуванням, кредитуванням великих сільськогосподарських підприємств. Адже, щоб ринок почав функціонувати, потрібне фінансування, потрібна не лише пропозиція, а й попит,
– уточнив він.

Експерт погодився, що є багато нарікань, що мораторій, фактично, не дозволяє селянам розпоряджатись своїм майном. Але він нагадав, що земля, з одного боку, є фактором виробництва, з іншого – активом.

Активом – для людей, які її тримають, фактором – для компаній, які вирощують на ній сільськогосподарську продукцію. Тому такий баланс має бути збережений, і це, на мій погляд, є основним завданням держави,
– сказав Заблоцький.

АПК і мораторій: жити не можна зупинитись?

Втім, неготовність земельного ринку до відкриття зовсім не спрощує життя АПК з точки зору розвитку економіки.

Як відзначив у коментарі сайту "24" генеральний директор Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Тарас Висоцький, продовження мораторію на продаж землі на рік – це найгірше, що могло статися. Плюсів у такому рішенні фахівець не вбачає жодного.

Якби мораторій продовжували хоча б на 7 років, це була б якась довгострокова стабільність, певні визначені правила гри, що діють на найближчі 7 років. А мораторій на рік – це повна невизначеність для галузі. Мінімальні зміни, окупність чи інші аспекти бізнес-плану визначаються терміном хоча б 5 років,
– пояснив Висоцький.

Звідси випливають мінуси. Перший – непрогнозованість ситуації з ринком землі. Другий – зберігається існуючий стан, тобто величезна неефективність використання земельних ресурсів та відсутність якісного стрибка галузі.

В Україні ніхто не розуміє скільки у нас земель, хто ними користується, хто платить податки… Звідси третій мінус – недоотримання коштів бюджетами сільських та селищних рад, які на 90% формуються із земельних податків,
– уточнив експерт.

"Четвертий: за таких умов говорити про валове зростання виробництва чи інвестиції не доводиться, і "драйвером" чи "локомотивом" економіки агропромисловий комплекс, на жаль, не стане мінімум до 2018 року", – підсумував Висоцький.

Людям і бізнесу

Експерт з питань АПК Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олег Нів'євський, коментуючи сайту "24" продовження мораторію на продаж землі, також наголосив, що бізнесу потрібна визначеність. А її мораторій якраз і не забезпечує.

Відсутність визначеності у земельних відносинах є негативним чинником для інвестицій. Землю не можна використати у заставу. Власники землі так і залишаються у "кріпацькому" стані: мають ділянки, але не можуть ними скористатись. Це матиме наслідки і для доходів населення,
– пояснив він.

За словами аналітика, світова практика показує: дозвіл продавати-купувати землю призводить до зростання вартості землі, а якщо є вартість – то люди могли б отримати і вищу орендну плату. Тобто, людей позбавили заробітку, резюмує експерт.

Крім того, обіг землі, купівля-продаж, за міжнародним досвідом, позитивно впливає на зростання продуктивності в сільському господарстві.

Земля за рахунок важелю "купівля-продаж" переходить від менш ефективного до більш ефективного сільськогосподарського підприємства. Відповідно – це ще одні втрачені можливості для сільського господарства зростати більш швидкими темпами,
– констатував Нів'євський.

Мораторій і корупція

Мораторій на продаж землі зберігає наявність величезної корупції у земельних відносинах, наголосив Нів'євський.

Особливо це стосується державних земель, яких у нас понад 10 мільйонів гектарів – це розмір декількох європейських країн. І коли державні землі передаються в оренду, невідомо, що на них вирощують, хто і на яких умовах нею володіє – ця невизначеність породжує корупцію. І подальша невизначеність цю корупцію продовжує,
– пояснив він.

Чому так довго формують ринок землі

Олег Нів'євський вважає, що головних причин затягування формування ринку дві.

Нерішучість уряду – політики бояться робити рішучі кроки і брати на себе відповідальність за ці рішення. А земельна реформа – якщо не ключове, то принаймні в трійці ключових питань для держави. З іншого боку, як я вже казав, ринок державних земель – джерело великої корупції. Хтось на цьому збагачується, і так просто не хоче їх позбуватися,
– пояснив фахівець.

Андрій Заблоцький нагадав, що у мораторії зазначено – має бути розроблений і поданий закон України про обіг земель сільськогосподарського призначення, який скасує дію мораторію. Є кілька варіантів такого закону. Щоправда, єдиної концепції поки що немає.

Уряд має зараз сконцентруватися на визначенні отих "запобіжників", які регулюватимуть обіг земель. Бо є ще й значна частка державних земель. І нещодавно пропонувалось, щоб держава спочатку ввела на ринок державні землі, а згодом – повністю скасувала мораторій. У нас є достатньо кваліфікованих фахівців, які можуть оцінити всі ризики. Є Держгеокадастр, який володіє необхідною інформацією,
– зауважив експерт Офісу ефективного регулювання.

"Структурний маяк"

І наостанок – головний "смаколик" і інтрига: що скаже МВФ?

Цікаво було б почути реакцію Міжнародного Валютного Фонду на такий крок української влади. У Меморандумі записано, що земля є одним з основних активів, які, фактично, не використані в Україні. І запровадження ринку землі було одним зі структурних маяків Меморандуму,
– нагадав Нів'євський.

Втім, реакція МВФ – головний біль тих, хто прийняв рішення про продовження мораторію.

А українському АПК тим часом треба буде "провисіти" у такому стані ще рік. Андрій Заблоцький констатує: де-факто сьогодні ринок землі в Україні є, але він у "сірому" стані.

Кардинальних зрушень за найближчий час не буде. Ринок функціонуватиме так само, як і функціонував. Остання статистика показала, що компанії, які мають можливість, і сьогодні нарощують свої земельні банки: з 2013 року цей процес був зупинився, а зараз – активізувався,
– підсумував експерт.

Читайте також: Виплодок регуляції: доступно про причини появи незаконних забудов