Про це в ефірі 24 Каналу розповів виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. За його словами, наразі дефіцит на воєнно-технічні потреби сягає 27 мільярдів доларів. За його словами, запропонований урядом документ виглядає скоріше як нарис бажаних доходів, адже власні податкові надходження покривають лише третину запланованих видатків.
В чому проблема?
Як наголосив Пендзин, фінансування країни зараз розділене на два ключові блоки. Перший – це макрофінансова допомога від ЄС, МВФ та Світового банку, яка спрямовується виключно на соціальні зобов'язання і чітко прив'язана до ухвалення реформ у Верховній Раді за принципом "гроші в обмін на реформи".
Другий блок стосується воєнно-технічних потреб, де й виникла найбільша прогалина. Економіст зазначив, що вартість війни суттєво зросла. Якщо торік один день бойових дій коштував 150 мільйонів доларів, то зараз ця сума сягає 190 мільйонів доларів на день.
Із січня по червень Україна воювала за внутрішні кошти, адже перші транші озброєнь від європейських партнерів прийшли лише на початку літа. Ті гроші, які мали йти на грошове утримання військових наприкінці року, вимушено витратили на закупівлю зброї. Тепер ми просимо партнерів компенсувати ці витрати прямо в бюджет, однак вони надають допомогу переважно у вигляді зброї та боєприпасів,
– наголосив Пендзин.
Коментуючи проєкт бюджету, Пендзин звернув увагу на суттєвий дисбаланс: при запланованих видатках у 7,2 трильйона гривень і доходах у 5,6 трильйона, власні податкові надходження з української економіки закладені лише на рівні 2,6 трильйона гривень. Все інше залежить від міжнародної допомоги та виконання законів-маяків, які Верховна Рада досі не проголосувала.
Окремо експерт застеріг від крайнього заходу – емісії гривні. Він нагадав досвід 2022 року, коли Нацбанк надрукував 400 мільярдів гривень, що призвело до знецінення валюти з 25 до 37 гривень за долар та інфляції у 27%.
"Друк грошей – це фол останньої надії. Наслідки цього можуть бути абсолютно ганебними: обвал національної економіки та доходів громадян, які сидять у гривні. Наші міжнародні партнери вкрай негативно ставляться до ідеї емісії, адже це порушує домовленості з МВФ та Євросоюзом", – підкреслив експерт.

