Зокрема, щодо того, чи розглядати тисячокілометровий міжнародний кордон з північно-східною Україною як чинний фронт, який Росія повинна захищати, а не як неактивну ділянку фронту, як вони ставилися до нього з осені 2022 року.
Дивіться також Під загрозою стабільність режиму та воєнні операції: ISW розповів про наслідки Курського прориву
Що кажуть в ISW
Відповідь Москви може вимагати від російського військового командування розглядати потреби в особовому складі та матеріально-технічних засобах для захисту кордону як частину плану кампанії на всій території воєнних дій, а отже, може накласти довгострокові обмеження на оперативне планування, з якими Росія раніше не стикалася,
– переконані аналітики.
Адже раніше Росія розглядала міжнародний кордон як до "сплячий фронт" і це надало Кремлю більшої гнучкості у накопиченні та залученні людських і матеріальних ресурсів для військових операцій в Україні.
"Росія витратила значні ресурси на будівництво укріплень вздовж міжнародного кордону, але не виділила достатньої кількості особового складу і техніки для укомплектування та оборони цих укріплень", – зауважили аналітики.
Вони пояснювали, що Курська операція показала, що Москва недооцінила здатність України перехопити ініціативу на полі бою, яка утримувалася за росіянами з осені 2023 року.