Політв'язень передав свого листа через митрополита Православної церкви України в Криму Климента. Вже в найближчі тижні Владислава Єсипенка чекає останнє судилище й вирок окупантів.
Важливо Журналіст Єсипенко заявив у суді, що давав свідчення окупантам під тортурами
Лист Єсипенка
Журналіст розповів, як співробітники окупаційного ФСБ вибивали з нього "зізнання" після затримання. Владислав Єсипенко з іронією відзначає, що "обожнює" методи ФСБ.
Мене били струмом і просто побивали в підвалах у Бахчисараї. При затриманні в мою машину підкинули гранату. Обожнюю "кагебешні" методи підкидування вибухівки та зброї,
– пише політв'язень.
"У листі Єсипенко просить, щоб його не забували. Він каже, що страшніше за тортури електричним струмом те, що про нього просто забувають", – розповів Андрій Цаплієнко.
Коротко про справу Єсипенка
- Владислав Єсипенко – кореспондент "Радіо Свобода" в окупованому Криму. Його арештували в березні 2021 року й звинуватили в роботі на українську розвідку.
- В автомобілі журналіста буцімто знайшли саморобну вибухівку. Він вже не раз заявляв про тортури з боку окупантів.
Публікація Цаплієнка:
Я читаю цей лист і пригадую, як лежав притиснутий ногою до теплого кримського асфальту, який здригався від пострілів поруч з моєю головою. Я читаю цей лист українського журналіста, з в'язниці окупованого Сімферополя, і пригадую слова Джона Маккейна про те, що в кожної людини своя межа тортур.
Владислава Єсипенка затримали в Криму в березні цього року. Після серії сюжетів для "Радіо Свобода". Підкинута вибухівка, звинувачення в шпіонажі та тероризмі. І далі приниження, знущання, тортури. В листі Єсипенко просить, щоб його не забували. Після серії гучних обмінів полоненими, про маловідомих в'язнів Кремля пам'ятає все менше людей.
За декілька тижнів на Владислава чекає останнє судилище і вирок окупантів. ФСБівці тиснуть на Владислава і вимагають мовчати, аби не отримав ще більший термін.
В’язень передав мені цей лист через митрополита ПЦУ в Криму Климента. Він каже, що страшніше за тортури електричним струмом те, що про нього просто забувають. Ми мало що можемо зробити, аби допомогти людині за кремлівських ґратами. Прошу залишити під постом слова підтримки для Владислава.