НАБУ та ДБР отримали право на "прослушку": деталі
Національне антикорупційне бюро та Державне бюро розслідувань відтепер включені до списку правоохоронних органів, що можуть проводити прослуховування громадян. Раніше цим могла займатися лише Служба безпеки України.
Відповідний закон набув чинності після публікації його у четвер, 17 жовтня, офіційною газетою Верховної Ради "Голосом України".
Важливо: Обшуки та "прослушка" депутатів: які зміни прийняла Верховна Рада
Водночас, у фракції "Слуга народу" хочуть окремим законопроєктом прописати порядок затримання, обшуку і прослуховування народних депутатів. Згідно з ним такі слідчі дії має дозволяти суд і узгоджувати генпрокурор. Голова Комітету з правоохоронної діяльності Денис Монастирський сказав, що саме ця позиція розділила сесійний зал Верховної Ради. За його словами, у депутатів були зауваження щодо того, як саме прослуховуватимуть депутатів.
Нардеп повідомив, що фракція "Слуга народу" підпише новий законопроєкт.
Монастирський також підкреслив, що з моменту початку дії закону про зняття депутатської недоторканності (1 січня 2020 року), Рада не зможе давати згоду, або незгоду, на затримання, обшук і відкриття кримінальних справ проти нардепів.
Дивіться також: Як "слуги народу" заблокували скасування недоторканності
Відзначимо, що у другому читанні законопроєкт про зміни до кримінально-процесуального законодавства Верховна Рада ухвалила 4 жовтня. Серед іншого він також скасовує частину скандальних "поправок Лозового".
Вже 15 жовтня ухвалений Радою проєкт закону підписав Президент України Володимир Зеленський.
Що таке "правки Лозового"?Ініціатором змін до Кримінального процесуального кодексу був депутат-радикал Андрій Лозовий. Тому, вони отримали назву "поправки Лозового" і набули чинності 15 березня 2018 року. Цими положеннями обмежувалися терміни розслідування злочинів. Зокрема, правоохоронці зобов'язані були встановити причетність підозрюваного до вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину протягом 18 місяців, середньої тяжкості – 12 місяців, а кримінального проступку – 6 місяців. У разі нерозкриття злочину в ці терміни кримінальне провадження треба було закрити. Лише у виняткових випадках слідчий міг попросити суд продовжити терміни розслідування.
Що саме змінила Рада у КПК?
Внесено зміни у статтю 263 Кримінально-процесуального кодексу: тепер НАБУ й ДБР будуть уповноважені "знімати інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж". Фактично це право на "прослушку" (раніше його мала тільки Нацполіція).
Важливо: раніше законопроєкт передбачав внесення змін у закон про статус народного депутата, згідно з якими обшуки та "прослушку" депутатів можна було б здійснювати з дозволу генерального прокурора (а не Верховної Ради). Мовилося про обшук або огляд особистих речей, транспорту, житла, службового приміщення депутатів, а також і про перегляд листування, телефонних розмов.
Рада не підтримала такі зміни до законів і залишила чинними норми законів про виняткове право парламенту давати дозвіл на слідчі дії щодо депутатів.
Чому це важливо?
Мовиться про зміни до Конституції, якими у народних депутатів забирають недоторканність. Дійсно, Рада виключила норму про депутатський імунітет з Основного закону, і ці зміни мають набрати чинності з 1 січня 2020 року. Але ці зміни суперечать нормам закону про статус народного депутата та Кримінально-процесуального кодексу. У цих документах передбачено, що Верховна Рада для прослуховування депутата чи його обшуку має надати окремий дозвіл. Тож навіть після набуття чинності змін до Конституції, розслідувати злочини депутатів буде складно.
Дивіться відео про те, які зміни прийняла Верховна Рада