Революція зумерів у Непалі: як діти війни виступили проти дітей чиновників і мажорів

У вересні 2025 року в Непалі спалахнули масові заворушення, які ЗМІ охрестили "протестами покоління Z" або ж "революцією зумерів". Понеділок, 8 вересня, став найкривавішим днем за останні десятиліття у країні – щонайменше 19 людей загинули та близько сотні отримали поранення під час зіткнень демонстрантів з поліцією. Початково причиною акції стали рішення уряду заблокувати популярні соцмережі – Facebook, TikTok, Instagram та інші – під приводом боротьби з фейковими обліковими записами та хибною інформацією. Влада пояснювала це необхідністю контролювати "дезінформацію" і захищати національний бюджет (адже соцмережі повинні реєструватися та сплачувати податки). 

Однак для багатьох непальців така жорстка цензура стала останньою краплею. Упродовж років накопичувалося невдоволення системною корупцією в уряді, повільним економічним розвитком і відсутністю можливостей для молоді. Серед протестувальників переважали школярі та студенти, які вважають, що їх відсторонили від прийняття рішень – цей спалах накопиченого розчарування викрив багаторічні корупційні скандали.

24 Канал поспілкувався з Наталією Плаксієнко-Бутирською, експерткою з питань Східної Азії, та детально розповідає про революцію соцмереж у Непалі, її причини та наслідки.

До теми У Непалі палає парламент, урядовців б'ють на вулиці: країна залишилася без прем'єра

Чому в Непалі спалахнули масові протести через блокування соцмереж?

Рішення про одночасне блокування одразу 26 соцмереж (Facebook, WhatsApp, YouTube, X та інші) на початку вересня обурило молодих користувачів з Непалу. Особливо через те, що уряд пояснив такий крок боротьбою з фейками, хоча насправді це виглядає як авторитарний удар по свободі слова. 

Протести біля палацу уряду / Фото AP / Niranjan Shrestha

За оцінками Kepios, у 2025 році в Непалі налічувалось близько 14,3 мільйонів акаунтів у соцмережах – майже половина з приблизно 30-мільйонного населення. Інтернет-проникнення фактично наблизилося до 90% населення, тому молоді було зручно мобілізовуватися через мережу.

На першому етапі протесту учасники вимагали скасувати цензуру та негайно розблокувати соцмережі, лунали й звинувачення у корупції серед керівництва країни. 

• Серед основних вимог протестувальників – відставка чинного уряду та боротьба з корупцією. Зокрема, на плакатах часто зустрічалося гасло "Закрийте корупцію, а не соцмережі".
• Найяскравішою локацією протестів став урядовий палац Сінгха Дурбар, найбільший в Азії, де протестувальники трощили меблі та влаштовували підпали.

Організатори протесту закликали до відставки прем’єр-міністра та створення незалежного антикорупційного органу (аналогічного омбудсмену) для розслідування зловживань влади. Іншими гаслами були такі: "Скасуйте заборону соцмереж" та "Молодь проти корупції".

Читайте також Найбільший в Азії палац догоряє в Непалі: апокаліптичне відео будівлі уряду країни

І це подіяло частково – вже на наступний день, 9 вересня, влада погодилася скасувати заборону. Міністр зв’язку Прітві Субба Гурунг підтвердив Reuters, що соцмережі знову запрацювали після акцій протесту.

Як все відбувалося: хід і масштаби протестів

В акціях протесту 8 – 9 вересня взяли участь тисячі молодих непальців по всій країні. Демонстрації почалися у столиці Катманду біля будівлі парламенту (район Банешвор), а згодом охопили інші міста – Ітагарі, Бхаратпур, Покхара.

У перший день протестів на перехресті Мандали зібралися тисячі юних непальців – і поліція одразу застосувала сльозогінний газ, гумові кулі та водомети проти натовпу. Правозахисники повідомляли також про використання бойових набоїв, що призвело до численних жертв. За свідченнями очевидців, на вулиці виходили навіть школярі у шкільній формі.

Протест був здебільшого безлідерним (що його зближує із українськими протестами влітку 2025 року) – серед учасників майже не було очевидних партійних прапорів, однак проти корупції різко виступили навіть молодіжні крила провладних сил. За повідомленнями OnlineKhabar, студентська спілка при керівній партії вимагала відставки уряду, а частина депутатів провладної коаліції навіть заявляла про намір залишити посади.

Молодь заздалегідь координувалася через інтернет – у TikTok, Reddit, Telegram та інших сервісах поширювали відеозаписи й меми. Наприклад, у TikTok набув популярності хештег #NepobabyNepal – відсилання до руху "непобебі" (дітей знаменитостей та політиків, які живуть за рахунок впливу батьків). 

Непальці використовували його, щоб викрити дітей високопоставлених політиків, які демонстрували своє розкішне життя на фоні загального зубожіння. За словами протестувальників, мільйони молодих громадян поставили під сумнів прозорість витрачання податків та бюджетних коштів і вимагали від уряду відповіді на питання: "Куди йдуть наші гроші?".

Фото поранених студентів і протестувальників розповсюджувалися по всіх платформах, навіть попри блокування Facebook – молодь викладала в мережу відео зі слізогінним газом, гумовими кулями та пораненими біля лікарень. Саме так покоління "зумерів" перетворило смартфони на інструмент опору та мобілізації.

Протести в Непалі серед іншого назвали "революцією зумерів" (як і протести у Бангладеш торік) – адже особливість руху в тому, що лідери та організатори майже відсутні, а мобілізація відбувається цілком цифровими каналами. Учасники казали про "демонстрацію нового покоління", яке більше не готове миритися з "постійно правлячими старими політиками".

Цікаво! Нинішні заворушення мають коріння у десятирічній громадянській війні (1996–2006), що коштувала країні десятків тисяч життів і втягнула у боротьбу всі великі геополітичні сили. Війна розгорілася після розстрілу королівської сім’ї у 2001 році та приходу до влади нового монарха. З одного боку стояли урядові війська, з іншого – маоїстські повстанці на чолі з лідером, відомим під кличкою Прачанда. Обидві сторони не цуралися жорстоких методів, а у конфлікт активно втручалися Індія, Китай і США, які часом міняли позиції та підтримували то одну, то іншу сторону, озброюючи й фінансуючи їх.

У результаті війни в 2006 році було укладено мир, а 2008-го монархію остаточно скасували. Маоїсти перемогли на виборах, але швидко втратили підтримку, оскільки не змогли вивести країну з бідності. Економіка залишилася слабкою, а рівень безробіття серед молоді – катастрофічним. Сьогоднішнє покоління непальських "зумерів" виросло у бідності, часто без якісної освіти, з відчуттям безнадії та відсутності майбутнього. Додатковим тригером стали показові відео дітей місцевих чиновників, які демонстрували розкішне життя на тлі загальної злиденності. 

Втім, обличчя у протесту все ж були. Як зазначає Nepali Times, один із лідерів руху, активіст Ронеш Прадхан з організації "Хамі Непал", заявив: 

Голоси молоді важливі. Нами уже не можуть керувати ті ж самі старі чоловіки. Наше покоління – майбутнє країни.

Відомі непальські артисти й блогери також висловлювали підтримку акціям. Наприклад, популярний репер OMG Spark виступив на мітингу в Катманду, а співак Дургеш Тхава скасував свій європейський тур, щоб повернутися і взяти участь у протестах.

Протести у Непалі / Фото PTI

Чи є іноземний слід у протестах

Після масштабних протестів у будь-яких державах часто поширюються конспірологічні здогадки нібито вони "підігріті" іноземними урядами. Як-от було після революцій 2004 та 2014 років, коли Росія бачила "американський слід".

Немає ознак, що це інспіровано певним чином ззовні – експерти, які досліджують схожі проблеми у Південній Азії, порівняли ці виступи молоді з тим, що було у Бангладеш та Шрі-Ланці. Вони кажуть про близькість і схожість нинішніх подій із подіям на Шрі-Ланці. Невдоволення владою, корупцією, кумовством, спадковістю еліт у країні, де середній вік людей – 25 років, і серед них лише за офіційною статистикою 20% є безробітними, і де велика частина людей проживає у скруті. Звісно, ця ситуація має накопичувальний ефект, 
– прокоментувала 24 Каналу Наталія Плаксієнко-Бутирська, експертка з питань Східної Азії.

Плаксієнко-Бутирська пояснює, що рішення влади про блокування соцмереж було пов'язане з тим, що на тлі бідності в стрічках постійно з’являлися фото й відео дітей еліт, які демонстрували розкішний спосіб життя. Це різко підкреслило соціальний розрив і викликало обурення серед молоді. 

"Саме тому було вирішено закрити соціальні мережі, 26 платформ", – зазначає експертка.

Водночас протести не зводилися лише до незгоди з блокуванням інтернету – це стало радше каталізатором ширшого невдоволення якістю управління. Люди кидалися на міністрів, нищили державні будівлі, а головні вимоги демонстрантів стосуються оновлення політичних еліт, більшої представницькості та проведення виборів.

Плаксієнко-Бутирська нагадує, що Конституція Непалу 2015 року передбачає обрання прем’єр-міністра з-поміж законодавців, тоді як протестувальники висунули ідею кандидатури від Верховного Суду та вимогу дострокових парламентських виборів. Хоча військові й змогли взяти ситуацію під контроль, соціальний вибух не зник – він і далі тліє всередині суспільства. Очевидна, за словами експертки, паралель із подіями на Шрі-Ланці, де протести призвели до зміни еліт і часткової стабілізації. У випадку Непалу, вважає вона, ключовим питанням стане готовність влади до компромісу з невдоволеним населенням.

"Молодь – джерело сили": яка реакція влади та наслідки?

Дії влади були намаганнями приборкати хвилю протестів силою та поступками. У ніч на 9 вересня у Катманду та деяких інших містах було введено комендантську годину, а дороги до парламенту заблокувала Національна армія. Прем’єр-міністр Кхадга Прасад Шарма Олі висловив "глибоке співчуття" родинам загиблих і пообіцяв створити слідчу комісію. Напередодні Кабінет міністрів вже вирішив скасувати заборону соцмереж – відповідний наказ оприлюднив міністр зв’язку.

При цьому ряд урядовців визнав провину перед народом. Так, міністр внутрішніх справ Рамеш Лехак подав у відставку "з моральної відповідальності" після сутичок з протестувальниками. Урядовці повідомляли, що влада не планує навічно закривати соцмережі і надалі забезпечить умови для їхньої роботи.

Небачена акція дійшла й до перестороги більшості політичного істеблішменту: частина опозиційних і владних діячів не могла залишитися осторонь. Як повідомляє OnlineKhabar, міністр водопостачання Прадіп Ядав, заднім числом приєднавшись до протесту, заявив у заяві про відставку, що "молодь – джерело моєї сили".

Студентські організації при владі висловили гнів на лідерів – члени студентського крила владної партії вимагали відставки керівництва, а декілька молодих активістів вийшли з непальського Конгресу, вважаючи, що його лідери втратили моральне право спиратися на студентів. 

Цікаво, що для голосування за кандидата на тимчасового лідера уряду непальці-протестанти обрали Discord. Понад 100 тисяч людей зібралися у сервісі, популярному серед геймерів. Організатором виступила громадська організація Hami Nepal, а активними учасниками стали представники покоління Gen Z, пише NYT. 

Молоді модератори організували своєрідні "міні-вибори" в чаті, де у форматі голосових і текстових обговорень висували різні кандидатури. Спершу розглядали колишнього кандидата в політики Сагара Дхакала та ексдиректора енергетичного відомства Кул Мана Гхісінга. У результаті консенсус зійшовся на Сушилі Каркі, колишній голові Верховного суду. Її кандидатуру передали армії, яка нині фактично контролює політичний процес. Наступного дня Каркі зустрілася з президентом Рамом Чандрою Пауделем та головнокомандувачем Ашоком Раджем Сігделом.

За чотири дні Discord-канал виріс до 145 тисяч учасників, і навіть став темою національних телеефірів. Водночас у ньому відчувається хаос – суперечки, втручання тролів, заклики до радикальних дій, які модераторам доводиться приглушувати. 

Врешті ексочільниця Верховного суду Непалу Сушіла Каркі погодилася очолити тимчасовий уряд. Її ім'я серед інших під час протестів називали їх учасники.

Протести покоління Z у Непалі стали черговим доказом того, що молодь, озброєна смартфонами, може кардинально впливати на політичний порядок денний. Що й відбувалося в Україні як у 2014 році, так і у 2025-му, під час протестів проти обмеження можливостей НАБУ та САП. 

До теми "Руки геть від НАБУ": по всій Україні проходять акції за незалежність антикорупційних органів

Влада Непалу ж опинилася між двох вогнів – з одного боку змушена враховувати голос покоління, в якому майже всі користувачі соцмереж – від США, України до Катманду – готові виходити на вулиці за будь-якої нагоди; з іншого – у нинішній геополітичній нестабільності протестами у країні можуть скористатися ворожі сили. 

Останнім часом Непал уже кілька разів стикався з масовими акціями, що призводили до відставки урядів, – це викликало паралелі з сусідніми країнами. Ми вже згадували про протести у Бангладеш у 2024-му, а у квітні 2022 року демонстрації у Шрі-Ланці призвели до відставки уряду. Молоді непальці зізнавалися журналістам, що надихалися цими прикладами і сподівалися, що їхні акції не залишаться марними. 

Одне можна сказати впевнено – заборона соцмереж стала каталізатором протесту, але його коріння набагато глибші. Це втома від правління старих, що не розуміють сучасний світ. Покоління Z довело, що більше не готова миритися зі "старими схемами" та геронтократією і вимагає прозорого управління й участі у вирішенні долі своєї країни. Але кровожерливі старі – на жаль, проблема не лише Непалу.