Хаос та тривога: чому протести у США викликали масове мародерство

Америка та мародери: чому це відбувається

Мародерство під час протестів в США / Фото Daily Sabah

Спалені магазини, розтрощені вітрини, люди, які виносять звідти крам, навіть беруть машини з автосалонів – звична картина під час останніх протестів в США. Постраждали навіть крамниці Apple.

​Читайте ще Пекло бідності та безкарності: як справа Флойда запалила протести у Європі

Дослідники задають собі питання – чому в суспільстві так багато тих, кому немає чого втрачати? Шість років навіть був опублікований текст "На захист мародерства", як раз під час заворушень у місті Фергюсон. Там сказано, що "товар можна замінити, а чорне життя – ні". Це, звісно, правда, але дій не виправдовує.

Частково така поведінка може випливати з загальної ситуації: хаос, безлад, падіння економіки, загальне відчуття тривоги. Мародерство стає центром насилля, вважає Дарнелл Хант, декан суспільних наук у Каліфорнійському університеті у розмові з Vox. Це найсильніші масові міські протести десь з 1960-х років, вважає він.

У 1968 році вийшла перша важлива праця, присвячена грабунку під час акцій непокори. Соціологи-автори Дайнс та Куарантінеллі кажуть, що взагалі англійське слово "looting" має військове коріння та спершу було пов'язано з тим, що армія при захопленні міста, забирає собі все цінне. Це саме відбувається і під час заворушень – грабуються місця, які не можуть себе захистити.

Велика частина знедолених, які живуть в містах та біля них, досі грає роль у масштабі грабувань. Автори бачили коріння проблеми, яке актуальне досі – несправедливий або нерівноцінний розподіл ресурсів, яке залишає деякі верстви населення без них.

Пограбування як протест Деколи мародерство – свого роду "масовий протест проти капіталізму, поліції та інших сил і концепцій власності" які, як вважають мародери, "увіковічують расизм". Бідні райони зазвичай мало зачеплені цим, на відміну від центру.

Попри нанесення шкоди протестному рухові, вони йдуть на це і готові вдатися до насилля, щоб отримати, на їх думку, "справедливу долю". А знищення престижних магазинів ще й викликає підтримку, а не осуд серед членів цих спільнот, які за інших умов не можуть собі дозволити те, що виставлено на вітрині.

Мародери зазвичай не є частиною мирного протесту / Фото LA Times

Часто мародери можуть не мати до акцій жодного відношення, а просто користуються ситуацією для своєї наживи або "розширення прав та можливостей" після десятиліть принижень з боку поліції та інших сил. Мирні протестувальники рідко вдаються до таких дій. Хіба що це створює цікаву картинку для ЗМІ, але дискредитує мирний спротив – дозволяє поліції застосовувати силу не розбираючись, де звичайний протестувальник, а де – мародер.

Додайте ще тих, хто не має доступу до медичного страхування. Все це довело людей до краю прірви, тож вони ризикують життям, щоб хоч якось його покращити, пояснює Хант. Звичайно, карантинні та поліцейські обмеження для них вже не діють. До речі, часто атакують не лише магазини, але й офіси ЗМІ (напади на CNN у різних містах США – 24), відділки поліції (3-ій, 5-ий відділки у Міннеаполісі – 24) і машини поліції.

Актуально США у вогні: чому вибухнули протести та чи врятується Трамп

А дехто з власників бізнесу маше рукою на палаючий магазин: він горить, але привертає увагу, а значить, у системі дійсно щось не так. І протест, який міг спричинити цю пожежу, буде розвиватися у правильному напрямі. Буває й так, зазначає дослідниця Андреа Бойлс, яка писала про заворушення у Фергюсоні, що власники бізнесу нічого не зробили для розвитку спільноти, а тоді їх потрощили. Свого роду справедливість…

Мародерство в Америці: практичний аспект

Полісмен біля розбитого магазину / Фото NBC News

Більш практично мародерство пояснює колишній очільник поліції у великому місті Бостон Ед Девіс.

"Всього кілька людей можуть перетворити мирний протест на сцену деструкції, що і сталося у Бостоні. Коли їх мало, то виходить краще", –каже він. Є такі собі банди, які їздять по США та грабують.

А ще допомогає відчуття анонімності у масках та у натовпі. Підбурювачі є з усіх сторін політичного спектру, пояснює Девіс. Серед них дійсно є анархісти, але не тільки. Коли поліція бачить, що це починається, вона має негайно рухатись, щоб запобігти збиткам і затримати мародерів.

Втім, поліція може сама підбурювати мирний протест до радикалізації та мародерства, використовуючи спеціальні засоби – перцеві балончики, сльозогінний газ та інші.

Наприклад, вони використовують мішки для сміття, щоб складати туди якомога більше товарів. Мангеттен, Сохо та Бродвей не бачили такої темряви на вулицях з часу відімкнення світла у 1977 році – вітрини бутиків, які зазвичай яскраво світилися, були розбиті та пограбовані. Chanel, Adidas, Dolce & Gabbana, мережеві магазини – ніхто не розбирався. Навіть з маленьких бізнесів було винесено відносно невелику суму в 1000 доларів США та весь одяг.

Я відчуваю гнів, відразу. Мені соромно за моє місто, яке ми почали знищувати. Жителі Нью-Йорку, ми повинні зібратися разом! – сказав у коментарі NYT власник знищеного бізнесу.

Цікаво, що коли мародери рано вранці перейшли Бруклінський міст, вони зрозуміли – транспорту, щоб повернутися додому, немає. Метро було зачинено на ніч через пандемію, працюючих таксі Uber було мало, мобільні телефони майже розрядилися. Вони почали вмовляти всіх, кого бачили з телефоном або на машині підвезти їх. Лише за ніч, яка передувала літу, поліція затримала за грабунком зо 400 людей. Дехто ніс з собою… частково одягнутий манекен або велосипед від прокату CitiBike.

65-річний працівник техобслуговування Джозеф Холдер прибирав вулиці на початку шостої ранку та дав NYT коментар: "Так, життя чорних має значення, але який приклад ви подаєте майбутньому поколінню. Не хочу бути довго на цих вулицях, тому дайте працювати".

Коли в Балтиморі були протести, казали: "Кілька поколінь, яке погане поліцейське управління в місті". "Ніхто не слухав. Вбили Фредді Грея – ніхто не слухав. Почалися протести – ніхто не слухав. І лише коли згорів CVS – всі почали слухати", – розповів The Atlantic директор Центру сучасної поліції в Університеті Нью-Гейвена Лоренцо Бойд.

Що не так з Америкою Провальна держава та прокляте десятиліття: як пандемія викрила проблеми США

Що можна зробити? Дослідники пропонують поліції використовувати більш спокійний підхід до протестів тоді, коли вони ще мирні (радикалізується протест зазвичай вночі – 24), не використовувати проти людей насилля. "Присутність великої кількості поліції у повному спорядженні вдень – протилежне тому, що ви хочете", – пояснює The Atlantic Бойд. А от ввечері/вночі навпаки, поліція може бути більш жорсткою.

Узгоджені акції та хаотичні бунти Протести, які краще організовані, викликають менше вандалізму, ніж спонтанні без лідерства. Другі не мають формальної структури та норм поведінки. Акції проходять більше хаотично ніж раніше та їх учасники мають різні цілі. Щоб повністю знищити мародерство, кажуть експерти, треба ліквідувати умови, які змушують людей до нього вдаватися.

Наприклад, поліцейське насилля щодо темношкірих людей. "Найкращий спосіб – забезпечити прожитковий мінімум, основні потреби і повагу", – закінчив Крістіан Девенпорт, професор політології Мічиганського університету.