Пєсков спростував ЗМІ, які писали, що після "псевдовиборів" Кремль планує посилити мобілізацію

Влада хоче використати їх для легітимізації свого курсу. Про це пише The Guardian.

Як проходять "вибори" в Росії?

Голосування триватиме протягом 18 – 20 вересня. Це перші вибори до Думи з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Вони проходять на тлі війни, яка приходить у повсякденне життя все більшої кількості росіян. 

Протягом літа рої українських безпілотників вдарили по нафтопереробних заводах, фабриках та логістичних центрах по всій Росії, тоді як опитування вказують на зростаючу тривогу щодо перебігу бойових дій та того, що може чекати попереду, 
– пишуть у The Guardian.

Чергові вибори у путінській Росії відбуваються без суттєвої конкуренції та без сумнівів щодо результату. Партія "Єдина Росія", яка протягом 23 років утримує владу, знову здобуде перемогу. Окрім неї до парламенту потраплять кілька номінально опозиційних партій.

У серпні 2026 року Кремль усунув від участі у виборах єдину антивоєнну партію "Яблуко". Зазначимо, що ця політична сила не називала Росію агресоркою, а лише виступала за припинення бойових дій. 

У країні-агресорці залишились лиш кілька партій, таких як комуністи чи ЛДПР, які утворюють явище, відоме у Росії як "системна опозиція". Представникам таких політичних сил дозволяють критикувати владу у дрібних питаннях. Проте вони підтримують усі важливі для Путіна рішення.

Деякі аналітики вважають, що спершу "Яблуку" дозволили балотуватись, бо очікували, що партія набере мізерний результат, що продемонструвало б наскільки антивоєнна риторика є непопулярною в суспільстві. Водночас, коли опитування натомість показали зростання підтримки "Яблука", влада виключила її. 

Професор російської політології в Гельсінському університеті Володимир Гельман сказав, що ще одним завданням виборів є забезпечити Кремль легітимністю та продемонструвати, що за курсом на продовження війни стоїть суспільство.

Навіть попри те, що ці вибори не є ні вільними, ні чесними, вони все одно є єдиним джерелом легітимності, 
– пояснив політолог.

Що відомо про плани Москви?

Bloomberg також пише, що росіяни дедалі більше побоюються, що Путін незабаром може оголосити нову мобілізацію для війни в Україні після парламентських виборів. Видання, посилаючись на документи, зазначає, що цей страх поширюється і на чиновників Кремля та центрів вербування армії, які останніми місяцями намагались відкрити рахунки в іноземних банках та перевести активи за кордон. Окрім того, посадовці заохочували друзів та родичів залишати Росію.

Представник європейських служб безпеки заявив, що Москва готується мобілізувати ще 300 тисяч військових до кінця 2026 року. 

На відміну від попередньої мобілізації у вересні 2022 року, яка спричинила сплеск громадської тривоги та змусила десятки тисяч людей втекти з Росії, цього разу офіційного оголошення може не бути. Це тому, що Кремль непомітно створив цифрову інфраструктуру для виклику людей до армії, водночас закривши потенційні шляхи втечі, 
– пишуть у Bloomberg.

Європейські урядовці зазначають, що Путін ще не ухвалив остаточного рішення щодо мобілізації. У Кремлі пам'ятають негативну реакцію суспільства на призов 300 тисяч резервістів у 2022 році.

Проте ситуація на фронті останніми місяцями свідчить про те, що Росії не вистачає людського ресурсу як для зосередження сил на головному напрямку просування, так і для ефективного прикриття лінії фронту. 

Іншими словами, мобілізація буде необхідною, якщо метою є досягнення кордонів Донбасу протягом 6 місяців, 
– заявив керівник дослідницької групи Re: Russia у Відні Кирило Рогов,

Що кажуть в Кремлі про можливу мобілізацію?

У середу, 16 вересня, під час телевізійного звернення перед голосуванням Путін прямо пов'язав участь у виборах з війною в Україні. Він назвав вибори демонстрацію єдності перед зовнішнім тиском.

The Guardian пише, що людина, близька до Кремля, розповіла, що кілька її друзів відправили синів за кордон останніми тижнями. За його словами, навіть серед тих, хто має доступ до системи, мало хто справді розуміє, що станеться після виборів. 

Водночас Путін протягом останніх тижнів двічі відкидав припущення про неминучу нову хвилю мобілізації. Після виходу матеріалів кількох іноземних ЗМІ, прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков також спростував цю інформацію. Він заявив, що Росія не має планів посилювати мобілізацію.

Зазначимо, що міністерство закордонних справ України відреагувало на проведення Росією так званих виборів до Державної думи на тимчасово окупованих територіях України. У відомстві підкреслили, що ці голосування є фарсом, не мають жодної юридичної сили та не можуть змінити статус українських територій.