Путін намагається приховати свою слабкість, але показує щурячий відчай

Путін – моська, яка гавкає на слона

Посіпаки навкруги шепчуть, що "цар то не справжній". Страшно стає навіть в дальньому темному куті бункера. Треба довести, що сильний. Але як це зробити, коли слабкий?

Читайте також День Героїв в Україні: за крок до затвердження

Що робить бандит, якого опустили в колі своїх?  Йде до школи й починає бити першачків. От Владімір Путін і пішов воювати з українським зерном і горохом.

Тиждень стріляв по портовій інфраструктурі, намагаючись довести всьому світу, що він ще на щось впливає. Горох то йому відповісти не може.

І ось Путін відправив заарештовувати Ігоря Гіркіна, який здатен тільки нити й ображати царя. За Гіркіна готовий вписатися тільки ще божевільніший Павло Губарєв. Інших сердитих патріотів в Росії просто нема.

І ось Путін вже на словах нападає на Польщу, як та моська, що гавкає на слона. Погрожує не стримувати себе, якщо хтось посуне на Білорусь. Чудово знаючи, що та Білорусь нікому не здалася. Потім буде розповідати з бункера: "Дивіться, як я те кляте НАТО налякав".

На що здатний "щур у відчаї"

Що це означає? Що Путін насправді слабкий. Він про це знає. Він намагається всім продемонструвати свою силу. Однак демонструє тільки відчай старого слабкого щура. Це бачать у Вашингтоні, і в Пекіні, а головне – у Москві.

Цікаво "У росіян щодня нова зброя на фронті": чому це твердження неправдиве

Зернову угоду той щур у відчаї дійсно здатен зруйнувати. Для нас це неприємно. Особливо для українських аграріїв. Добре лише, що це вже не таке критичне питання, як було рік тому. Залишки попередніх врожаїв експортовано, а розбудована інфраструктура на Дунаї й західному кордоні вже дозволяє експортувати 70% від необхідних обсягів. Розбудова інфраструктури там триває.

По Дунаю Путін стріляти не наважується, бо це кордон з Румунією. Воювати з НАТО він готовий виключно на словах.