Тому однією з умов кредитування МВФ є розв'язання головної проблеми судової системи – перезавантаження Вищої ради правосуддя. А тим часом сама Рада правосуддя щоденно доводить – чим довше вона працюватиме у чинному складі – тим більше проблем буде у наших судах. Про подвійні стандарти, які вже стали звичною практикою Вищої ради правосуддя – читайте в новому блозі "Правосуддя по-новому" на 24 каналі.
До слова Почесна відставка та мільйон гривень: як одіозний суддя вкотре вийшов сухим із води
Одними з основних вимог до суддів є об'єктивність, неупередженість та єдність підходів. Такими ж мають бути члени Вищої ради правосуддя. Не можна за схожі вчинки одного суддю карати, а іншого ні. Інакше це подвійні стандарти та вибіркове правосуддя, де панує маніпуляція, корупція та замовні рішення, до яких не може бути довіри.
Проте Вища рада правосуддя, яку я буду називати ВРП, вже давно працює саме за подвійними стандартами та за власною логікою – за одне і те ж одних карає, а інших – ні.
Візьмемо останні свіжі приклади.
Одних за корупцію звільняють, інших – призначають
Як ви думаєте – чи може бути суддею особа, яку спіймали на хабарі? Відповідь здається очевидною. Звичайно, ні. Та й сама ВРП начебто чітко відповіла на це питання. У червні 2017 року вона вирішувала чи призначати одного суддю маленького районного містечка.
Виявилось, що СБУ задокументувала його на намірі взяти хабар. Тобто він домовлявся про певну суму, але потім щось його зупинило і він сам відмовився від хабаря. Суддю не затримували, не оголошували підозру, а справу закрили за відсутністю складу злочину.
Проте навіть цього достатньо, щоб зробити висновок про недоброчесність. Тому ВРП цілком резонно відмовилась призначати його суддею. Велика Палата Верховного Суду підтримала це рішення та залишила його у силі.
Чудовий і правильний стандарт.
Але нещодавно ВРП знову підтвердила, що стандарти у неї подвійні. 2 червня ВРП вирішувала, чи призначати суддею довічно Едуарда Бовкуна. Це дуже цікавий персонаж, який у 2009 році став суддею Дніпровського суду Києва. А вже у 2010 його ловлять на хабарі.
Едуард Бовкун / Фото PROSUD
За версією слідства суддя отримав 5 тисяч доларів за те, щоб не конфісковувати квартиру засудженого. Бовкуна судили понад 3 роки. У жовтні 2015 Бориспільський суд вирішив, що з доказами не все гаразд та відправив справу на дорозслідування.
Прикметно, що Бовкун просив виправдати його, але суд не знайшов підстав для цього. У прокуратурі справу ще 2 роки протримали, а потім закрили. Але це ще не все. Є багато питань і до декларацій Бовкуна.
Декларація Бовкуна
Так, на співбесіді він підтвердив, що їздить на коштовному автомобілі, який оформлений на батька. У декларації судді цього авто немає. Він пояснив, що лише іноді бере його у батька, тому й не декларував. Цікаво, як це іноді, якщо батько проживає у Закарпатській області, а син у Києві.
А ще він має спільну 5-річну дочку з суддею Київського апеляційного суду Світланою Куліковою. Як визнав сам Бовкун вони з Куліковою спільно подорожували за кордон, часто проводили час разом, користувались майном одне одного. Але в деклараціях Бовкуна ви її не знайдете.
Читайте також 47 тисяч – мало: судді-хабарники борються за незалежність, щоб їм повернули велику зарплату
І це лише незначна частина питань до Бовкуна. Ряд громадських організацій закликало ВРП дати оцінку усім цим фактам недоброчесної поведінки судді.
Проте членкиня ВРП Лариса Швецова заявила, що Бовкун відповідає усім критеріям судді. На засіданні йому не поставили жодного питання. 15 членів ВРП проголосували за його довічне призначення, лише 1 був проти.
Отже, скоро Бовкун, якого судили за хабарництво, до чиїх декларацій купа питань, який майже 10 років не працював за фахом, знову почне здійснювати правосуддя. Та ще й зарплату буде отримувати понад 100 тисяч щомісячно. А ви б хотіли, щоб такий суддя розглядав вашу справу?
До речі, за це рішення голосував Павло Гречківський, якого теж судили за хабарництво.
Павло Гречківський / Фото з фейсбук-сторінки ВРП
Ще один член ВРП Микола Худик є суддею Київського апеляційного суду, тобто колегою матері дочки Бовкуна. То може саме у цьому секрет такого рішення ВРП?
Подвійні стандарти у дисциплінарних справах
П'яна ДТП з суддею Верховного суду
Найяскравіше подвійні стандарти Ради правосуддя проявляються при розгляді дисциплінарних справ. 22 травня Перша дисциплінарна палата винесла дуже цікаве рішення щодо судді Верховного суду Валентина Сердюка.
Більше про це Суддю спіймали п'яним за кермом: сенсаційна справа
Його спіймали п'яним за кермом у березні 2019 року. Коли він побачив поліцейських, то спершу втікав від них, потім стверджував, що то не його авто.
Зрештою, зупинився на версії, що він взагалі не був за кермом. Хоча свідки стверджували, що саме він випав з місця водія, коли намагався вийти з авто. Потім Сердюк підтримував цю версію у судах. Навіть свідка привів, який стверджував, що це він керував автівкою судді.
Валентин Сердюк / Фото "Чесно"
Але судді не повірили цій неправдоподібній версії та визнали його винним у порушенні. Тобто виходить, що Сердюк казав неправду.
Зрозуміло, що судді Верховного суду, м'яко кажучи, не личить брехати у суді. Це грубе порушення. Тому ВРП цілком справедливо вирішила, що Сердюка слід звільнити з посади. Але не все так просто. Рішення і справді правильне. Проте є нюанси.
Річ у тім, що на Сердюка була не одна, а 3 аналогічні скарги. Усі 3 розглядала одна і та ж членкиня ВРП – Світлана Шелест. У серпні 2019 вона повернула 2-ві скарги – мовляв немає за що суддю карати. А у грудні раптово кардинально змінила думку і побачила дійсно кричущі порушення.
Я не вірю у раптове прозріння. Очевидно мотиви такого рішення інші, про які ми можемо лише здогадуватись. І навряд чи тут йдеться про закон та справедливість.
Брехливі заяви Ольги Ступак
На фоні справи Сердюка дуже показовим є рішення щодо іншої відомої судді Верховного суду – Ольги Ступак. Тут теж йшлося про брехню. Громадська рада доброчесності довела, що у 2017 році на конкурсі до Верховного суду Ольга Ступак казала відверту неправду Вищій кваліфікаційній комісії.
Йшлося про чималу квартиру, яку вона безкоштовно отримала від суду, як службову. Її не можна приватизовувати. Але завдяки незаконному позбавленню квартири статусу службової судді отримала право на її приватизацію.
Ольга Ступак / Фото "Судово-юридична газета"
Так от, на співбесіді Ступак неоднократно стверджувала, що не писала заяву про виведення квартири з-поміж службових. Нам довелось витратити 2 роки, щоб довести, що це неправда. Ось ця заява, яку Ступак начебто не писала.
Тобто виходить, що вона стала суддею Верховного Суду завдяки брехні. А це вже підстава для відповідальності.
18 травня друга дисциплінарна палата розглянула скаргу на Ступак і встановила, що вона таки брехала. Однак члени ВРП одноголосно вирішили, що суддя просто забулась. Дійсно, хіба будеш пам'ятати, як безкоштовно отримуєш майже 100 квадратів у столиці, навіть якщо від цього залежить твоя кар'єра.
Важливо Безкарність Портнова: як влада допомагає соратнику Януковича уникати покарання
Насправді це просто смішно. На моє переконання, суддя свідомо казала неправду. Але члени ВРП повірили судді. І якщо суддю Сердюка за брехню пропонують звільнити, то Ольгу Ступак взагалі вирішили не карати.
Рішення ВРП означає, що завдяки брехні можна стати суддею Верховного суду. Навіть, коли це буде викрито, можна просто сказати – я помилився, забув, не спеціально. І все, справу закриють.
Або не закриють, якщо ВРП з якихось власних міркувань потрібно покарати суддю. І таких прикладів величезна кількість. Жодної об'єктивності – повністю ручний режим та подвійні стандарти.
Завдяки вимозі МВФ президент має внести законопроєкт, який забезпечить перезавантаження ВРП та звільнення недоброчесних носіїв подвійних стандартів. Ціна питання – не лише справжня судова реформа, але й виживання держави. Сподіваюсь у Зеленського це нарешті зрозуміють.
Боротьба за чесні суди триває, а справедливість однозначно переможе.