− Володимире Миколайовичу, як сильно змінився тренувальний процес після відставки Ніколая Костова?
− Скажу, що я майже нічого у звичному режимі не міняв. Так, є певні нюанси, на які звернув увагу. В іншому все, як і раніше: тренування, вивчення суперника, підготовка до конкретного матчу.
− Наскільки важливою була перемога над "Таврією" особисто для вас?
− Вона для всіх була важливою і довгоочікуваною − не лише для мене. Чимось особливим матч з сімферопольцями для нас не став. Була важка гра, непростий суперник, як, власне, і кожного туру. Зараз "прохідних" матчів не буває взагалі − не тільки для "Металурга", а й для будь-якої команди. У чому ми переважали суперника? Мабуть, саме у бажанні виграти. Швидше за все, це і був вирішальний фактор.
− Чи має якесь значення те, що ви свого часу грали у складі наступного суперника − "Металіста"?
− Грав не лише за "Металіст" − за "Таврію" також, але не знаю, як це може позначитись на теперішніх матчах. За своїми колишніми командами особливо не слідкую − вистачає роботи у "Металургу". Про якийсь притаманний стиль говорити також не варто, адже у харківській команді з часу моїх виступів залишився хіба що Олександр Горяінов.
− У чому причина, що ось вже 10 матчів поспіль "Металург" не може здолати харків’ян?
− Не знав про таку статистику. Кожен матч складається непросто. Не скажу, що це якесь дербі. Але суперечка досить принципова. Раніше, пригадую, вигравали обидві команди. Значить, останнім часом "Металіст" зумів зробити крок уперед. У чомусь ми відстали…
− Вивчили сильні та слабкі сторони підопічних Мирона Маркевича?
− Так, провели певний аналіз. Детально його розшифровувати не буду, але скажу, що "Металіст" володіє як індивідуально сильними та швидкісними футболістами, так і вміє вмикати командну швидкість − дуже важливий чинник у сучасному футболі. Суперник вміє потужно атакувати великими силами, комбінувати, змінювати малюнок гри по ходу зустрічі. Харків’яни цілком заслужено вважаються одними з лідерів національного чемпіонату.