Росія обстріляла Київ під час візиту лідерів Африки через страх Путіна: інтерв'ю з Подоляком

16 червня 2023, 20:00
Читать новость на русском

Африканська делегація з черговою "мирною" ініціативою прибула до української столиці 16 червня. Під час їхнього візиту окупанти ударили по Києву ракетами. Так, Владімір Путін через атаки по цивільному населенню реалізує свої найбільші страхи.

Про це та ще багато цікавого в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк. Крім того, він пояснив, чи пов'язана чергова цинічна атака росіян по Києву з візитом лідерів Африки.

Важливо Нові горизонти та удар по Росії: як друге велике турне Кулеби змінює позицію країн Африки

Чи пов'язаний обстріл Києва з візитом лідерів Африки

– У день, коли до Києва прибув президент ПАР Сиріл Рамафоса, Росія атакувала столицю ракетами. Обстріл у день візиту лідерів африканських держав це такий "привіт" їм від Владіміра Путіна, що він знає, де вони, та може їх дістати. Що цим хотів сказати Путін?

Ми постійно намагаємось знайти якесь раціональне пояснення тому, що хоче зробити Росія. Росіяни не роблять нічого раціонального. Вони мислять іншими категоріями – це не питання цінностей чи чогось іншого. У них немає впливу на те, що відбувається на фронті. Вони вважали, що у будь-якому сенсі вони контролюватимуть війну: ті, чи інші сили натиснуть на Україну, ми програємо, а вони отримають потрібний результат.

Сьогодні вони бояться, що війну не контролюють і вона, з огляду на можливості України на зовнішній арені, дійде до свого логічного завершення. Залишиться лише один. Для цивілізованого світу важливо, щоб цим одним не була Росія, яка сьогодні порушує усі можливі інституційні правила.

Сьогодні Путін безпосередньо реалізує свої страхи через атаки на цивільне населення. Вони мають маніфестний режим – Путін розуміє, що є певні наслідки цих обстрілів, бо ППО не може закрити таку велику країну, щоб навіть уламки не попадали хоч кудись.

Однак зараз ППО не те саме, що було на початку війни. Путін робитиме це щоночі та щодня, щоб маніфестом сказати, що він нас вбиватиме і його буцімто ніхто не зупинить.

Росія не звертає увагу на країни Африки, бо ніколи не звертає увагу на слабших. Вона вважає ці країни інструментами, щоб змусити Україну закінчити війну посередині – на умовах Росії. Вони приїхали до України, щоб подивитись, що війна це не якась фікція, а масштабний конфлікт, який стосується усіх міст в країні, де Росія тероризує мирне населення.


Африканська делегація / Укрзалізниця

Володимир Зеленський може чітко пояснити, що будь-які компромісні пропозиції означатимуть капітуляцію України. І Китай, і Бразилія, і Індонезія перестали активно просувати свої "мирні" ініціативи, бо зрозуміли їхню нікчемність. Вони зрозуміли, що це не прийнятно для України.

В африканських країн свої плани – частина з них залежить від російської зброї, ще частина – від постачання цивільної техніки, російських грошей тощо. Росія десятиріччями вкладала корупційні гроші в функціонування цілих регіонів в Африці та Латинській Америці. Тепер вона бажає, щоб ці країни відпрацювали на її користь.

Повне інтерв'ю з Михайлом Подоляком: дивіться відео

Росія може посилити терор через контрнаступ

– Певний період часу росіяни обстрілювали Київ – чи то цілили у Patriot, чи Центри прийняття рішень. У них нічого не вийшло і вони почали шукати місця, куди можуть дістати: Кривій Ріг, Одеса, які менш захищені ніж Київ. Вони намагаються нас розсварити: от подивіться, яке ППО у столиці?

Є певна логіка у цьому – вносити розбрати між українцями. Мовляв, "там ППО більше, а там менше – значить вас менше цінують" тощо. Це має певне емоційне підґрунтя. Щось схоже, як були відключення світла, коли в сусідів світло було, а у вас немає. І ніхто не зважав, що будинок був підключений до мережі, яка вела до лікарні.

Люди мають право це обговорювати та хочуть бути однаково захищеними. Цим опікується держава та просить у партнерів більше систем ППО. Країна велика і неможливо захистити всю територію, маючи 2 – 3 Patriot чи NASAMS.

Ми пояснюємо це нашим партнерам і наголошуємо, що нам потрібні літаки, які можуть перехоплювати балістичні ракети Росії, яких у неї більше ніж крилатих. Крилаті ракети були основним інструментом тиску на енергетичну систему країни.

Сьогодні більше використовуються керовані авіаційні бомби, дрони та балістика. З огляду на розмір території, яку атакує Росія, нам недостатньо тих систем ППО, які є. І вчорашній "Рамштайн" – це про посилення і суттєве збільшення систем протиповітряної оборони.

Одна із ключових тем – це збільшення систем протиракетної й протиповітряної оборони та суттєве збільшення можливості закритись від Росії. Бо Росія продовжуватиме це робити – у неї немає інструментів впливу, окрім терористичних і вона не хоче програти.

Росія не має "червоних ліній", за які вона не буде заходити з точки внутрішнього політичного процесу. Якщо брати взагалі втрати у цій війні, то вони так чи інакше втратили близько 400 – 450 тисяч людей. Тобто вони загинули, поранені, ампутовані, зникли безвісти, військовополонені тощо.

Навіть ця цифра – тільки вдумайтеся: 400 – 450 тисяч чи може навіть більше – не є лінією відсічі. Кількість грошей, які Росія витрачає, втрата економіки та військово-промислового комплексу – немає "червоних ліній".


Скільки грошей витратила Росія за рік війни / Інфографіка 24 Каналу

Росія йтиме вперед, поки не буде знищена величезна кількість її військової спроможності. Усе, що є на окупованих територіях, включно із живою силою, треба просто нищити – не розмовляти, тут немає ніяких потреб про щось говорити – коли ми знищимо основний потенціал, тоді у Росії залишиться те, про що має дбати не тільки Україна.

Це терористичні інструменти ведення війни – підрив Каховки (Каховської ГЕС – 24 Канал), використання ракет по цивільному населенню. Незалежно від того, що вони казатимуть, що нібито цілилися у військові об'єкти.

Зверніть увагу Стратегічна помилка чи успішний шантаж: чим може обернутися для Росії підрив Каховської ГЕС

Цілилися вони куди завгодно, а попадають по цивільній інфраструктурі й роблять це зумисно, бо використовують, наприклад, Х-22. Безумовно, протикорабельна ракета, яка залітає в місто, просто нищитиме інфраструктурний об'єкт, незалежно від того який він там – військовий чи цивільний.

Тут я вже переходжу до міжнародної спільноти: ви все одно визнаєте Росію країною-терористом, тому що у неї немає сьогодні пріоритетних інструментів, крім терористичних актів, які використовує держава в межах концепції "втримати Україну від деблокади своїх територій". Тож визнавайте.

Так само як визнали. що необхідно передати всі військові інструменти Україні, включно з F-16 – визнають Росію країною-терористом із відповідними юридичними наслідками. То чому сьогодні це не зробити, даючи Росії можливість робити дві речі: вбивати людей та коштом цих вбивств намагатися перехопити інформаційний та глобальний порядок денний.

Є одна проблема світу – не наша з вами – бо ми розуміємо вторинність всього, що робить Росія. Світ може почати знову ж таки брати російські ініціативи й вставляти коментарі до них. Вони можуть модерувати глобальний інформаційний простір, що ми з вами бачимо.

Якби була відповідна реакція – резолюція про те, що Росія є країною-терористом, то відповідно й наслідки юридичні для неї були б набагато важчі, ніж сьогодні. Маємо в цьому бути свідомими.

Росія мірою того, як йтимуть наступальні операції України, збільшуватиме використання виключно єдиного інструменту, який у неї залишається – терористичні інструменти. Наприклад, підрив ГЕС, інших маленьких дамб по річищах річок в Україні, підрив інфраструктурних об'єктів на окупованій території. Росія знищить повністю для нас з вами окуповану територію.

Вона програє війну, залишить цю територію, але повністю зруйнує її. Росія не приходила на територію України начебто "захищати чи звільняти" когось – це пропагандистський абсурд і вона знищить саме ці території. Тобто ті території, де частково якісь колаборанти думали, що "русскій мір" це нібито "благо". Сьогодні "русскій мір" знищує цей регіон.

Позиція ООН погіршує ситуацію у світі

– ООН нарешті відреагувала на підрив Каховської ГЕС Росією. Там сказали, що ціни зростуть, але нічого про те, що Дніпро забруднений у 28 разів. Коли Росія била по енергоструктурі та інфраструктурних об'єктах, то світ допомагав нам усім чим міг, щоб країна була зі світлом. Чи чекати нам на допомогу з Дніпром?

Допомога від окремих країн, безумовно, буде. Особливо європейських країн. Вони абсолютно точно розуміють, що і як треба робити й допомагатимуть нам позбутися цих екологічних та санітарно-епідеміологічних наслідків.

Я хочу про інше, перше – немає ніякої правильної позиції міжнародних інститутів. Це фікція. Будь-які заяви фіктивні, бо Росія сьогодні залишається абсолютно суб'єктним членом міжнародної спільноти та може впливати на її рішення.

Росія бере участь у безпосередньо засіданнях, може головувати в деяких інституціях і проговорювати правила поведінки у межах міжнародного права, яке відверто знищує. Тому немає ніякої реакції. Не треба говорити про заяви, які зроблені по типу: "Відстаньте від нас! Дивіться, ми засуджуємо підрив Каховської ГЕС".

"Ми засуджуємо" – не підходить. Росія атакує свідомо, демонстративно говорить, що є план Сєргєя Суровікіна знищити всю енергоструктуру сучасної демократичної держави у XXI столітті й немає різниці скільки мільйонів людей страждатимуть.

До теми Бездіяльність та сліпота: чому ООН та інші міжнародні інститути мають змінитися або померти

Це означає конкретно, що Росія вбила міжнародне гуманітарне право, тому мають бути відповідні юридичні наслідки – це друге. Коли будуть юридичні наслідки для Росії, то це не санкції національні навіть.

Для мене це виглядає так: є конкретні країни, які абсолютно свідомо приймають для себе, що Росія є країною, яка порушує міжнародне право й, відповідно, особисто вводять як національна країна санкції чи передають нам зброю, фінансову допомогу, ті ж генератори тощо. Однак є проблема – світ залежний один від одного.

Для цього і побудували інфраструктуру міжнародних організацій, щоб у межах цієї інфраструктури або чинити тиск на тих, хто порушує, або давати премії тим, хто гарно працює на глобальну безпеку.

У мене виникає питання. Заява – це якраз-таки про дискредитацію глобальної мережі, її не існує. Є окремі держави, які готові допомагати, щоб ми жили за якимись правилами, а є держави, які слухають резолюції ООН, дивляться на тому глобальному Півдні чи в тій же Африці на позицію ООН. І що вони бачать? Заяви заявами.

Це ж країни, вони розуміють, що слово це є слово. Що вони бачать в дії? У дії вони бачать, що Росія, яка спокійно демонстративно в прямому ефірі вбиває величезну кількість цивільного населення, головує в Радбезі ООН – інституції самого ООН. У такий спосіб говорить іншим країнам, що начебто її поведінка є абсолютно "законною, справедливою і дозволеною".

Тобто сьогодні позиція міжнародних інституцій провокує світ на збільшення хаосу, кількості воєн, геноциду різного типу, кількості терористичних актів. Тому ці заяви навпаки лише погіршують ситуацію, тому що вони говорять іншим країнам із нестабільними політичними режимами, що нібито вони "мають право вбивати людей в інших країнах".

Ось що я сьогодні бачу. Тому це не є позитивним трендом. Це є вкрай негативним трендом, бо ми з вами зрозуміли, що ці міжнародні інституції побудовані виключно для того, щоб члени, які отримують можливість займати ту чи іншу посаду, мали непоганий особистий рівень життя, а для всього іншого ці інституції непридатні.

Тож не треба на них покладати якісь надії. Надії маємо покладати на три речі:

  • Збройні Сили України;
  • суспільство України;
  • окремі країни, такі як Нідерланди, Швеція, Данія, Велика Британія, Польща, Литва тощо.

Це три стовпи, які перебудують сучасний світ.

Чим насправді є "мирні плани" інших держав

– Президент ПАР перебуває в Києві з "мирним планом". У цей час Росія обстрілює столицю, то, може, запропонувати йому прикриватися тим "мирним планом" від ракет, які летять по території України? Перевірили б, наскільки цей він дієвий.

Про план Рамафоси (президент ПАР Сиріл Рамафоса – 24 Канал), тут взагалі… Я хочу, щоби ми з вами перестали вживати слово "мирний план". Це – не "мирний план". Я хочу, щоби правильно йменували. Тому що від цього теж залежить дуже багато, це ж інформаційна складова.

Вони пропонують не "мирний план", вони пропонують "план капітуляції України". Усі ці плани – індонезійський, бразильський, китайський, африканський і будь-який інший, який ми з вами чуємо, окрім "формули миру", де дійсно абсолютно логічно прописаний шлях миру у регіоні з певними обмеженнями для Росії, після того, як закінчиться війна.

Однак це єдиний логічно прописаний вмотивований план миру. Все, що нам пропонують інші країни, зокрема, африканського континенту, це – не "план миру". Не треба вживати слово "мир", бо це – "план капітуляції України".

Будь-хто просто приїжджає і говорить: "Я пропоную вам капітулювати". Отак це має звучати й так ми маємо розуміти. І відповідна реакція України після 16 місяців війни розумієте яка буде. У суспільства, яке витягує цю війну, витягує достатньо ефективно, м'яко кажучи, і доводить, що за свободу дійсно треба платити величезну ціну.


Президент ПАР Сиріл Рамафоса / Getty Images

Єдина країна, яка зараз готова платити, під час такої великої війни величезну ціну – це Україна. Це нас має ображати. Ми маємо говорити цим людям: "Дивіться, коли ви приходите з "планом капітуляції" до нас, то це нас має, м'яко кажучи, образити. І це ми маємо з вами після війни обговорити. Навіщо ви оцю образу привозили й публічно масштабували?"

Відтак, будь-який план, який не побудований на "формулі миру", виглядає так: "Негайно припиніть вогонь, дайте спокій окупаційним військам Росії та визнайте право Росії вас вбивати тощо".

Якщо Росія не програє війну, то кине нам з вами позов, що ми начебто самі себе зруйнували. І Росія хоче безпосередньо отримати моральне відшкодування за те, що вона знищила центри міст наших тощо. Це буде парадоксально, тому що Росія суттєво, якщо не програє війну, збільшить зовнішньополітичну агресію. Насамперед інформаційно.

Росія інакше ставитиме акценти. Вона все ж таки доведе, що це ми самі себе руйнуємо, що це "ми 8 років бомбили Донбас, а після того вирішили бомбити Київ, Львів тощо". Ви просто маєте бути свідомими того, що за рік глобальний інформаційний простір буде мати безліч розслідувань, подарованих Росією, про начебто те, що ми є дійсно "нацистами, які самі себе з 2014 року починали вбивати".

От що означає для нас та чи інша пропозиція від інших країн у короткостроковій стратегії.