Зима під знаком блекауту: чого чекати і як підготуватись

15 листопада росіяни випустили по території України приблизно 90 ракет. Удари були спрямовані на об'єкти критичної інфраструктури, але були влучання й у житлові будинки. Масована атака 15 листопада перевищила ту, що відбулася 10 жовтня, за кількістю випущених по Україні ракет. А її наслідками стало те, що було пошкоджено чи повністю зруйновано понад 40% енергосистеми, а понад 10 мільйонів українців залишилися без світла.

Радимо Як Росія розхитує Європу і нацьковує проти України "вовків в овечих шкурах"

Чого чекати

Енергетична система України, на думку експертів, стійка лише на 15%. Також були завдані удари і по підприємствах теплопостачання у деяких регіонах. Нещодавно голова "Укренерго" заявив, що після останньої масованої ракетної атаки РФ на українську енергетичну систему в Україні практично не залишилося неушкоджених великих теплових і гідроелектростанцій.

Наші енергетичні компанії ще донедавна постачали електроенергію у Євросоюз, а сьогодні намагаються компенсувати її дефіцит в Україні. Адже після 15 листопада відключення почали сягати 12 годин, а у деяких регіонах, де пошкодження були значними, навіть понад добу. Наразі представники енергетичних компаній заявляють, що останній обстріл відкотив нашу енергетичну систему на тиждень назад.

Небезпека блекауту

У цьому ми вже переконалися після обстрілів 10 жовтня, 15 та 23 листопада. Особливо після обстрілів 23 листопада, коли блекаут покрив майже кожен куточок країни. Деякі регіони отримали світло у своїх оселях через 2 – 3 доби. Київ тимчасово занурився у морок та холод: "лягли" базові станції, які забезпечують мобільний зв'язок, по всьому місту було відсутнє водопостачання та не працювали магазини.

Відсутність електропостачання протягом значного часу тягне за собою й інші проблеми: відсутність водопостачання та водовідведення, відсутність інтернету та мобільного зв'язку, без яких нормальне функціонування великого сучасного міста майже неможливе.

Подорожчання продуктів

Економісти прогнозують найближчим часом подорожчання продуктів у середньому на 15%. Але, наприклад, ми вже бачимо найбільший приріст ціни на яйця – за рік на 81%, що був спричинений низкою вище перерахованих факторів. Ціна на овочі зросте на 30 – 35%. Ціна на хлібобулочну продукцію за рік вже піднялася і до кінця року може сягнути 37% загалом. Ціна на масло та цукор може зрости ще до 20%. Гречка не дорожчатиме через її надлишок, хоча ціна нижча за собівартість. Рекордсменами здорожчання є риба та морепродукти – 50-60%, м'ясо – 40% в середньому, за даними Держастату.

До кінця року економісти прогнозують зростання ціни продовольчого кошика ще на 7 – 8%. Тобто за рік, з грудня по грудень, за поточної інфляції у 30%, вартість продовольчого кошика загалом зросте на 38%. А через те, що Україна інтегрована у світовий та європейський ринок, то відповідно впливає і на цінову політику на продукцію й там.

Важливо Кремінна, Вугледар і Бахмут: що планує ворог на трьох вирішальних плацдармах війни

Робочі місця та падіння економіки

7 мільйонів українців залишили країну через повномасштабну війну. А це ті, хто міг би платити податки та працювати на нашу економіку. Також, за оцінками Міжнародної організації праці, у порівнянні з довоєнним періодом втрачено понад 5 мільйонів робочих місць. Тобто приблизно 5 мільйонів людей втратили свою роботу.

За даними Державної служби зайнятості, до них для отримання статусу безробітного звернулися 404 тисячі громадян. А це – наслідок від 30% падіння економіки. А в умовах, коли банки, заводи та фабрики, комунальні підприємства не зможуть функціонувати, а співробітники отримувати кошти за свою роботу чи знімати їх, може настати повна зупинка економіки. І це в умовах продовження ведення активних бойових дій та постійного ракетного терору Росією.

Як підготуватися до зими в умовах війни

Варто запастися речами, які допоможуть пережити цю зиму: запасами їжі (консерви, сухофрукти, хлібці, печиво, горішки, сухарі) та води, павербанками, термосами, запасами ліків (знеболювальні, жарознижувальні) та гігієнічними засобами, свічками й ліхтариками, батарейками, ковдрами, теплим одягом.

А також не переставати працювати, бо кожен з нас – частина одного великого механізму, нашої країни і допомагає їй працювати.