Творцем відомого Будинку з вежею став відомий український архітектор Олександр Вербицький. Проєкт у нього замовила одна пані, що була дружиною присяжного повіреного, – саме так колись називали адвоката судової палати, розповідає 24 Канал.

Зверніть увагу Шоколадний будинок у Києві: що відомо про цей вишуканий палац та чому така назва

Історія Будинку з вежею

Теперішню архітектурну пам'ятку на Рейтарській зводили два роки – з 1912 по 1914 роки. Вербицький не просто створив проєкт і передав його далі, а здійснював технічний нагляд за будівництвом.

Оскільки Будинок з вежею був прибутковим, там мешкало багато відомих людей. Наприклад, майже одразу туди заселилася редакція українського сатирично-гумо­ристичного журналу "Ґедз". Паралельно там осів і сам Олександр Вербицький, проживши до 1930 року.

Довідка. Прибутковий будинок – багатоквартирний житловий будинок, збудований для здавання квартир у найми.

Після встановлення радянської влади більшовики націоналізували споруду. Вони не могли дозволити, щоб у центрі Києва люди мешкали у великих, гарних квартирах, тож перетворили їх на комуналки.

Відомо, що опісля в будинку оселився популярний актор Юрій Тимошенко, більш відомий під сценічним псевдонімом Тарапунька. Відтоді головний зовнішній акцент будівлі називають "вежею Тарапуньки".

Цікаві факти про будинок на Рейтарській: дивіться відео

Великі квартири та унікальний пиловсмоктувач

Будинок має 5 поверхів з напівпідвалом. Фасад рясно прикрашений різноманітним декором: тиньком, ліпниною у вигляді жіночих голів, квітів, ваз тощо. На балконах і брамі – металевий декор із вертикаль­них елементів із заокругленими встав­ками.

Квартири були великі – від трьох до шести кімнат, з вітальнею, їдальнею, кабінетом, спальнею, дитячою кімнатою, приміщенням для прислуги, кухнею, ванною та санітарним вузлом.

Будинок був обладнаний усім необхідним і навіть більше: електричним освітленням, центральним водяним опаленням, теле­фонним зв'язком, каналізацією і навіть центральним пиловсмоктувачем, що був виведений до кожної кімнати. На той час це було справжньою "новинкою століття", кажуть автори подкасту "Маленькі історії великого Києва". Пральню та прасувальну також облаштували – вони були в напів­підвалі та на першому поверсі.

Через недбалу експлуатацію за часів більшовицької влади Будинок з вежею втратив свій первісний архітектурний шарм. А ще у 1980-х роках там провели капі­тальний ремонт, унаслідок чого спростили декор фасадів.

Нині в будинку на Рейтарській функціонує Міжнародна юри­дична компанія та консульський відділ посольства Естонії в Україні.