Чи можна виселити квартирантів без договору?
Якщо письмового договору немає, оренду нічим не підтверджено, пише 24 Канал.
Дивіться також "єОселю" перезапустять у 2026 році: що змінять для покупців житла
У такій ситуації люди, які живуть у квартирі, фактично не мають оформленого статусу наймачів, і довести своє право на проживання складно.
Водночас це не означає, що власник може діяти як заманеться. Закон захищає українців, тому змінити замки або виставити речі без рішення суду не можна, зазначається у Конституції. Такі дії вважаються незаконними.
Як саме відбувається виселення?
Єдиний законний варіант – звернення до суду. Власник має подати позов і довести, що люди проживають у квартирі без підстав, пише АН "T.H.E Capital".
Перед цим зазвичай фіксують сам факт проживання і можуть направити вимогу звільнити житло. Це не обов'язковий крок, але він підсилює позицію власника у суді.
Поліція у таких випадках не виселяє квартирантів. Вона може лише зафіксувати конфлікт або прийняти заяву.
За що можуть виселити навіть без договору?
Суд враховує не лише відсутність договору, а й поведінку мешканців. Найчастішими причинами є:
- борги за оренду;
- псування житла або майна;
- використання квартири не за призначенням;
- постійні скарги від сусідів через шум чи конфлікти.
Якщо орендар довго не платить або, наприклад, використовує квартиру як склад чи офіс, власник може звернутися до суду навіть з договором оренди.
Що варто врахувати квартирантам?
Без договору відстояти свої права значно складніше, тому будь-які підтвердження проживання важливі. Це можуть бути банківські перекази, листування або інші докази оплати.
Суд може врахувати навіть фото, відео чи акти від ОСББ як підтвердження проживання. Тому усна домовленість виглядає зручною лише на старті. Коли виникає конфлікт, саме відсутність договору стає головною проблемою як для квартиранта, так і для власника.
Які податки повинен сплачувати орендодавець?
Ринок оренди житла в Україні досі значною мірою працює неофіційно, хоча податкові правила залишаються чіткими. Орендодавці повинні сплачувати 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору.
Неподання декларації може призвести до штрафу 25 – 50% від несплаченого податку, а за систематичне ухилення – від 51 тисячі до 85 тисяч гривень.